Діалог між сільськогосподарськими жителями про господарські проблеми з числівниками

школярі всю зиму готувалися до зустрічі птахів.  учні зробили для птахів невеличкий подарунок. вони побудували для них годівнички та повісили їх у подвір’ї школи. також вони підготували запаси зерна, щоб підгодовувати птахів. вони насипали його в годівнички та стали чекати на повернення птахів. птахи дуже зраділи такому подарунку і охоче стали прилітати та їсти у годівничках. кожен день шкільне подвір’я було наповнене щебетанням та співами пташок. школярі відчули, що робити добро іншим - це завжди добре.

у кожного народу є свої традиції. їх історія сягає в глибину віків, поєднує в собі уявлення про світ, ставлення до релігії, ознаки побуту.

в останні роки ми часто звертаємося до традицій, бо усвідомлюємо себе частиною великого народу з багатющими надбаннями культури. той, хто не знає своєї культури і цурається своєї мови, не може з пошаною ставитись і до культури інших народів.

усвідомлення своєї причетності до великого народу — є усвідомленням себе самого, усвідомленням своєї значимості в світі.

моє перше ознайомлення з народними традиціями відбулося давно, коли я був ще дуже малим.

було мені років п’ять-шість, коли я сам свідомо поніс вечерю до свого хрещеного. тепер я знаю, що було це на святвечір перед різдвом. надворі вже стемніло, але ніхто не боявся темряви, дітей було дуже багато, хто ніс вечерю до родичів, а хто — колядував. тоді я вперше почув колядки. прийшовши додому, намагався згадати почуте на вулиці, але не зміг. моя прабабуся розтлумачила мені і значення слів із почутої колядки, і самого обряду.