Написать вчинок хлопця на укр.яз (не с интернета)

майбутнє…яке воно? кожен уявляє його по-своєму, вірить лише у найкраще, сподівається отримати подарунок долі. мені важко сказати щось визначне навіть про власне майбутнє, а тим більше цілої держави. але набагато легше розповісти про майбутнє, яке уявляєш.

      я вважаю, що достойне минуле свідчить про достойне майбутнє нашого народу.я уявляю майбутнє нашої батьківщини світлим і радісним. вірю, що українці збережуть свою гідність і славу. українських вчених знатимуть у всьому світі, їхню працю достойно оцінять у найрозвинутіших країнах планети, однією з яких буде україна. це уявити неважко, адже на сьогоднішній день багато талановитих українських науковців зарекомендували себе у світі як здібні і обдаровані спеціалісти.

      хочеться вірити, що сприятливі умови для наукової і творчої праці будуть і в україні. це буде надзвичайним здобутком для нашої держави, бо серед українців спостерігається неабиякий науковий потенціал, який може стати твердою основою технологічного прогресу не тільки нашої держави, а й усього світу. чистий український розум нарешті матиме своє призначення.

      здавна українці плекали і берегли своє рідне слово. вони пронесли його крізь довгі роки пронизливої неволі, боротьби за власне самовизначення і заборони. тільки мужній і стійкий народ    міг стільки вистраждати заради своє мови - однієї з найспівучіших у світі. тож я вважаю, що українська мова у новій незалежній державі розквітне красою рідної батьківщини, замайорить іменами нових письменників і поетів-наступників. таких геніїв української літератури, як тарас шевченко, григорій квітка-основ’яненко, леся українка. залунає українське слово, подарує свою красу читачам усієї планети.

Корабель линув уперед, долав бурхливі хвилі. Він то громадився на

гребенях, то м'яко западав униз, тоді знову піднімався й рухався далі.

Богдан пройшовся хиткою палубою, глянув за борт, зазирнув у

зеленкувату безодню.

На поверхні моря гойдалися, витанцьовували прозорі парасольки. Вони

були ніжні й прозорі. Красою ці морські створіння нагадували квіти. То були

медузи.

Раптом недалеко від борта з води вистрибнула сіра тварина з блискучою

шкірою. Вона була тупорила, мала великий, схожий на качиний дзьоб. Звірина

стрімко злетіла над водою і шубовснула на хвилю. Це був дельфін.

Моряки вважають дельфінів своїми друзями. Тварини вказують

кораблям безпечний шлях до берегів, іноді рятують тих, хто тоне. А от медузи

отруйні. Якщо взяти таку красуню в руки, вона боляче опече шкіру.

Як же багато на світі оманливого! Де добро? Де зло? Часом ворог

здається другом, а друг ввижається ворогом. Щоб не помилитися, треба судити

не за зовнішністю, а за справами. Непросто жити у світі!(За Ю. Ячейкіним).

Объяснение: