Речення з словом бідний жвавий млявий важкий легкий красивий повторний веселий сумний

Бідний чоловік стояв у полі.
Жвавий і веселий хлопчина поспішав до школи
Я пішов на повторний рік (в школі)
Красивий тюльпан повіювався  від вітру.
Легкий пух літав по полю
Сумний кінець у цеї книги.
Млявий пес проходив вулицею.
Важкий матеріал не став завадою до нвчання

Наведу цікавий приклад з власного життя. Нешодавно мене дуже вразив один вчинок. Відпочиваючи влітку в лісі, я стала свідком жахливої ситуації. Маленька дівчинка безжалісно ламала гілки дерев і шкодила кору ножем. Коли я запитала ї про причину поводження, то вона поскаржилась на поганий настрій. Я вирішила провестиз нею виховну розмову, розповідаючи про те, що вона вчиняє погано, і що природа не винна у поганому настрої. Вона дійсно засоморилась і попрохала вибачення, обіцючи більши ніколи так не робити.

Людина і природа міцно взаємопов'язані між собою і ми повинні сприймати природу не тільки очима, а й душею, серцем.

Цей приклад був наведений не даремно: я хочу щоб кожен з вас задумася над своїм ставленням до природи! i

 Ми вступаємо в життя в епоху інтенсивного розвитку не лише науки і техніки, а й негативних наслідків науково-технічного про­гресу: забруднення повітря, високий рівень шуму та радіації, страшні людські хвороби. Про це все я дізналася з газет, журналів, книжок, телепередач. Людству загрожує загибель у найближчі часи, якщо во­но терміново не змінить свого ставлення до природи, не переосмис­лить життєві цінності.

     Ця проблема цілком стосується і нашого міста. Дуже прикро ди­витися, як вирубають дерева перед будівлями, забруднюють колись квітучі зони відпочинку в парках. На мою думку, необхідно розроби­ти цілу програму щодо поліпшення стану екології в місті, займатися пропагандою зелених насаджень.

     Нещодавно у книзі «Твоя планета Земля» я прочитала про конкурси на краще подвір'я в Голландії. Являєте, там кожного місяця визначають переможців у такій номінації! Господарям присвоюють звання почесних мешканців міста і нагороджують премією для подальшого поліпшення паркових зон. А в Харкові ще в 1988 році відбулося перше в Україні дитяче природоохоронне свято — День деревонасаджень. У центрі міс­та було висаджено понад 5000 дубів, ясенів і кленів. Невже ми цього не зможемо зробити?! Отак, зібравшись гуртом, прибирати вулиці міс­та, садити дерева та кущі, а потім усе це дбайливо зберігати!

      Особисто мене ця тема настільки хвилює, що я навіть у створенні власного проекту (це було домашнім завданням з інформатики) зро­била студію флористики. Мені дуже хочеться, щоб наше місто було схоже на величезний сад, а в ньому жили щасливі люди. Але це все може статися тільки тоді, коли всі цього забажають і зрозуміють, що Земля не належить нам — це ми належимо до землi