Знайдіть випадки зайвого повтору в поданих реченнях. відредагуйте їх. гуманізм і людяність – найголовніші риси керівників нового типу. роздержавлення підприємств – явище передове, прогресивне. треба змінити наше ставлення до найбіднішої бідноти. на ліквідації аварії працювало 200 будівельників, працювало 50 водіїв, працювало 10 медичних працівників. пцц как надо!

Зайві повтори:
1) Гуманізм і людяність - треба використати одне із двох слів, вони є синонімами)
2) передове, прогресивне - можна забрати одне із слів
3)найбіднішої бідноти - просто сказати "бідноти"
4) слово "працювало" повторюється тричі, варто застосувати його лише один раз


Гуманізм – найголовніша риса керівників нового типу. Роздержавлення підприємств – явище передове. Треба змінити наше ставлення до  бідноти. На ліквідації аварії працювало 200 будівельників, 50 водіїв,10 медичних працівників.  

буду писати про вулицю мого дитинства від себе.

Як втону в згадках про дитинство. Пам'ятаю друзів, веселі моменти, місця, вулиці... Найрідніші вулички, повністтю засаджані деревами й квітами. Йдеш а тобі з лівої сторони тюльпани, з правої гвоздики, іриски(півники). А які смачні сусідські абрикоси і вишні. Такі соковиті, налиті... Взимку, коли все вкриває біла ковдра, не менш гарно. Ти йдеш немов у зимовій казці. Усі дерева білі, вкриті снігом, а тому що їх багато і високі то складається враження немов під кришталевою чарівною аркою проходиш.

Це такі незабутні емоції...

Для кожної людини дуже важливо те місце, де вона проводить своє дитинство. Дитинство – це пора, коли все в світі сприймається зовсім не так, як у дорослому житті. Діти навчаються життю по-новому, все, що відбувається в світі навколо них, – це щось цікаве, неймовірне. Саме з цієї причини для дитини весь світ є загадкою, яку той постійно по мірі свого дорослішання розгадує. Першим місцем, де все це у дитини відбувається, є рідна для неї вулиця.

Згадуючи своє дитинство і той вплив, який було справлено на мене рідною вулицею або двором, я відразу можуть виділити декілька найбільш важливих аспектів. По-перше, на вулиці свого дитинства я познайомився зі своїми першими справжніми друзями. Не можна по-справжньому дружити з людиною через Інтернет або ще якось ще заочно, дружити можна лише при особистому знайомстві. Як тільки я вперше вийшов на вулицю, я сам по собі почав з кимось знайомитися і спілкуватися, друзі з’явилися якось мимоволі, самі по собі. Разом з ними ми досліджували рідну вулицю, рідний двір і, незважаючи на те, що наша вулиця абсолютно звичайна і нічим не відрізняється від інших, ми завжди знаходили на ній безліч пригод, величезну кількість цікавих занять. Втім, вулиця подарувала мені не тільки приємні хвилини, але і перше в моєму житті розчарування. Звичайно, все не може бути настільки добрим і прекрасним, як хочеться, іноді в житті бувають проблеми. Я навчився цінувати хороших людей, довіряти їм, але і визначати того, з ким мені не по дорозі. Вулиця – хороший вчитель, вона дозволяє людині дізнатися багато нових людей, розширити коло своїх знайомств і навчити відрізняти хороших, відповідальних людей від негідників.