Опис архітектурної памятки чернівців. твір опис пам'ятки та культури на основі власних вражень у місті чернівці.

Чернівці - центр історичної землі Буковина, на території якої за шість століть встановлено безліч пам'ятників. Відомостей про точну кількість пам'ятників в області немає, однак в обласному центрі налічується до двадцяти найбільш значимих монументів. Черновчане з іронією ставляться до пам'ятників - місто побачив сім імперських епох, і кожна встановлювала свої пам'ятники. З ними пов'язані цілі історії.
У свій час на центральній площі міста Габсбурги встановили монумент імперського орла. Після переходу міста до Румунії нові господарі спорудили на тому ж місці символічну групу: румунський бик, возносящій копито над австрійським орлом. Українські студенти вночі часто залишали перед биком сіно і воду, за що переслідувалося румунською поліцією.

Після приєднання Буковини більшовики замінили орла-с-биком скромним пам'ятником Володимиру Леніну. Городяни тихенько посміювалися над Ілліча - свою кепку він простягав до будівлі колишнього австрійського банку (нині відділення Національного банку), а закладений за спину кулак «дивився» на обком (колишній палац юстиції, а нині - будівля ОГА).

Місцева влада, снесшіе пам'ятник Леніну підйомним краном в 91-му, вирішили не повторювати помилок попередників і тому на тому самому місці вже нічого не встановлювали ...

Але трохи в стороні височить величезний пам'ятник Тарасу Шевченку, що з'явився на честь 10-ї річниці незалежності України. Це - основне місце проведення різного роду мітингів.

З нічним клубом межує прозваний городянами «вальтроном» кубістскій пам'ятник буковинському етнограф і політику Юрія Федьковича. В університетському сквері стоїть прозваний «головою» пам'ятник композитору Воробкевича.

У новий час встановлені пам'ятники австрійському поетові Пауло Целану (Анцелю), покінчив життя самогубством в Австрії, і румунською письменника Михайла Емінеску. Пам'ятник Емінеску - «місце зустрічі» румунських і українських патріотів, чиї гарячі голови остуджувати в прилеглому розважальному комплексі.

На Кафедральний (колишньої Радянської) площі височіє шпиль монумента воїну-визволителю, залізти на який вважається тестом на зрілість для учнів міських ПТУ, а приїжджають поїздом зустрічає танк старшого лейтенанта Нікітіна, першим увірвався в Чернівці.

Перед театром, копією одеського і віденського, - сидящий пам'ятник Ольги Кобилянської. На Театральній площі розташована що світяться в ночі Алея зірок: з Чернівців вийшла велика частина виконавців сучасної української естради - від Яна Табачника і Софії Ротару до Ані Лорак та Каті Бужинської.

Важкий час воєн символізують пам'ятники буковинському «кошу», входить до складу УПА, а також румунським солдатам, які загинули в Першу світову.

У Заставнянском районі області знаходиться некрополь, у якому поховані кілька тисяч австрійців, полеглих в боях на східному фронті Першої світової війни.

У нових районах міста пам'ятники практично не встановлюються, винятком можна вважати меморіал воїнам-афганцям, відкритий чотири роки тому.

Чернівецька область також займається своєрідним експортом пам'ятників. На початку літа адміністрація одного з районів Молдови придбала у своїх українських сусідів списаних пам'ятник Леніну. А в Румунії багаторічними стараннями групи українських правих політиків встановлено пам'ятник Ольги Кобилянської.

Встановлення пам'ятників в цьому регіоні завжди вважалася тонким політичним справою. Так, ряд громадських організацій Румунії до сих пір наполягає на встановленні де-небудь на Буковині пам'ятника Стефану Великому, об'едінітелю румунської держави. Однак в українській історії він проходить як негативний герой, тому знайти компроміс не вдається.

Відповідь:

Пояснення:

1.Новий - корінь нов;                                 2. Рух - корінь  рух

новина-корінь нов                                         рухатися- корінь рух

новенький - корінь  нов                                рухливий - корінь рух    

підновити- корінь нов                                    рушійний- корінь руш

 3.  Крихта - корінь крих

      крихкий - корінь  крих

      кришити - корінь криш

      накришити - корінь криш

  Дієслова  -  підновити( що зробити?);  рухатися(що робити?);  кришити (що робити?);  накришити( що зробити?).

Одного разу зі мною трапилася неприємна пригода. Мабуть, в мене ще мак цвів у голові. Розпочалося з того, що в крамниці мені дали більшу здачу, ніж потрібно. Я одразу вхопив очами, що грошей було більше, та не сказав продавцеві, бо давно вже поклав очі на наклейки з автівками, а батьки були проти купувати їх. Тож я витратив гроші на ці наклейки. Та коли прийшов додому, якось мені неспокійно на душі було. Соромно, хоч і грошей було на одну панюшку. І наклейки зовсім не радували. Тоді я пішов до мами та виклав їй усе як на духу. Від сорому моє обличчя налилося жаром. Та мама сказала, що нічого страшного. Якщо я зрозумів, що на чужому нещасті щастя не збудуєш, тож нехай це буде для мене урок. Вона дала мені грошей, які я відніс продавцеві. Та була приємно здивована та подякувала мені за чесність. В мене нібикамінь звалився з душі.

Фразеологізми у творах виділено курсивом