Будь ласка, іть установити відповідність між складного речення та їх ! 1 безсполучникове складне речення 2 складнопідрядне речення з неоднорідною супідрядністю 3 складне речення із сурядним і підрядним зв'язком 4 складносурядне речення а) тихесенький вечір / на землю спадає, / і сонце сідає / в темнесеький гай б) там, за порогами, в степах, / де землі щедрі та розлогі, / сидять лелеки на стовпах/ і ріллі дихають вологі в) то тут, то там змигне у листі, / мов іскра, золотистий лист, / озвуться, ніби дальні вісті, / червоний гомін, срібний свист г) коли весною кулик лісовий / пливе, як тінь, через безумні віти, / вони очима круглими сови / його чатують, щоб гонки зустріти д) а павучок лаштується в дорогу, / зліз на тернину, павутинку в'є / на кінчику верхів'я колючкого, / де крихітна рослинка виграє

1 безсполучникове складне речення В
2 складнопідрядне речення з неоднорідною супідрядністю Г
3 складне речення із сурядним і підрядним зв'язком Б
4 складносурядне речення А

В принципі, дружба - це етична форма любові. Є кілька слів у грецькій мові, які характеризують любов, а саме - Ерос, Филос і Агапа. Де Агапа позначає любов до бога, Ерос теплі почуття, а Филос - любов до батьків, дітям, і своїм близьким. У дитинстві кожен з нас відкритий, всі ми хочемо пізнавати щось нове, тому і легше сходимося з людьми і знаходимо друзів. Знайти нових друзів в 30-50 років дуже важко, вже є недовіра і небажання спілкуватися з оточуючими. Але друзі нам життєво необхідні, ми повинні відчувати не тільки подумки, а й фізично і психологічно, що ми комусь потрібні і що ми чогось варті. Тому самотні люди часто тонуть в неврозах і не хочуть продовжувати жити далі. Але за яким принципом підбираються друзі в цьому житті? Найчастіше ми вибираємо друзів виходячи з їх внутрішнього світу, якщо він схожий на нас - спілкуватися набагато легше. Іноді ми починаємо дружити з однокласниками або колегами по роботі, тому що саме по собі багато з ними спілкуємося, і з'являється багато спільних тем і справ. Ви можете запитати, а чи потрібна дружба у шлюбі і відносинах? Так, потрібна. Друзі краще розуміють один одного, і їх тримає не тільки взаємовигідне використання (ти мені гроші, я тобі секс), а щось більше, друзі допомагають один одному йти по життю і роблять це тому, що щиро турбуються один за одного.

Найдорожча в світі людина — це мама. Вона завжди поруч своєї дитини. Хто знає, скільки болю і любові може умістити в себе материнське серце! Адже коли дитина захворіє, мама завжди співчуває і лікує, і навіть хворіє разом з нею. А коли діти виростають, то усі їхні болі дорослого життя мати ділить з ними. Матері супроводжують нас усе своє життя. Сила материнської любові перемагає будь-яку відстань. І де б ми не були, їхня турбота, їхні молитви зберігають нас від життєвих турбот.

Скільки пісень, віршів, творів присвячено матері. Це і "Пісня про рушник" Андрія Малишка, і "Два кольори" Дмитра Павличка, і "Лебеді материнства" Василя Симоненка, і оповідання "Мати" Олександра Довженка та багато інших.

У вірші "Сива ластівка" Борис Олійник задушевно звертається до матері:

Там, де ти колись ішла,

Тихо стежка зацвіла

Вечоровою матіолою

Дивом-казкою світанковою...

Так, мати в найвищому розумінні — це наша Україна, це Мати-природа, яка створила життя на Землі.

А Микола Сингаївський у своїй поезії "Мати" наголошує:

Від матері — слово, і пісня, і хліб.

Перша ластівка в небі, веснянка в гаях.

Все від матері — мужність і перший політ,

і як мати для всіх — Батьківщина моя.

Моя мама — ніжна і добра, лагідна і красива жінка.

Скільки себе пам'ятаю, вона завжди поруч мене. І це настільки звично, що здається іншого не може й бути. її турботи сприймаються, як щось звичне, буденне. Але ми розуміємо, що за цим криється велика материнська любов. Адже для матері її дитина — найкраща в світі. Так каже народна мудрість. І це справедливо, бо тільки мати може побачити свою дитину такою, якою вона повинна і могла бути.

Мамин власний приклад багато значить для дитини. Моя мама ще з дитинства навчила мене поважати і любити людей, бути чесним і добрим, щирим і чуйним. І я намагаюсь бути де в чому схожим на свою матір, а також роблю все для того, щоб менш її ображати. Коли вона усміхнена, весела, то мені радість.

Скільки разів подумки я звертався до неї, молив про до в скрутний час. 1 вона завжди мені допомагала своєю вірною, незрадливою любов'ю, своїми порадами.

Відомий поет писав:

Рідна мати моя, ти ночей недоспала

І водила мене у поля край села,

І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала,

І рушник вишиваний на щастя, на долю дала.

Не тільки Малишкова мати "недоспала ночей", не тільки вона давала синові "рушник вишиваний на щастя, на долю". Скільки матерів проводжали сина або доньку в дорогу, без надії побачити коли-небудь, але завжди чекаючи на порозі! Материна оселя — дім, де завжди ми бажані гості. Так тобі, рідна, за все! Земний тобі уклін.