Твір-мініатюра "про що говорить бандура" використовуючи слова в переносному значенні

натисніть для
збільшення

50 років у житті Всесвіту - це лише невловима мить… А ось у житті людини, житті творчого колективу чи навчального закладу - то ціла епоха, за якою стоїть не одне покоління із своїми традиціями, досягненнями і проблемами… Так було і в історії нашого класу бандури, відкритого тепер уже у далекому 1961 році.

Першими викладачами по класу бандури працювали Галина Дмитрівна Тищенко, Діана Степанівна Єрофеєва, Ольга Леонідівна Тарсунова, Володимир Петрович Науменко. Саме вони набрали і навчали найперших учнів-бандуристів нашої школи. А їх було тоді зовсім не багато. У 1966 році закінчили школу по класу бандури 7 учнів. А потім, щороку, по одному - два учні.

На повну силу клас бандури заявив про себе коли у школі почало працювати подружжя Кобилянських: Оксана Михайлівна, українська красуня із м'яким чарівним голосом, та Леонід Леонідович - народний кобзар, талановитий музикант і неординарна особистість. То справді було цікаве творче життя миргородських бандуристів і їхніх учнів, де поєднались в одне ціле навчання, концертна діяльність і… перші перемоги на творчих оглядах і конкурсах. Уже у 1970 році ансамбль бандуристів школи (керівник Л.Л.Кобилянський) здобув вагому перемогу у республіканському огляді "Творчість юних", і його нагородили Почесною грамотою Міністерства культури УРСР.

Я не знаю, чи вам щось говорить бандура,

Чи якісь почуття з глибини підійма.

А у мене чудна, дивовижна натура:

Від бандури хворію, і ліків від неї нема.

Ці ліричні рядочки, мабуть, чи не найкраще характеризують творчу натуру і педагогічний хист іще одного ветерана-бандуриста нашої школи - Раїси Дмитрівни Солдатової. Талановита випускниця Рівненського державного музичного училища, вона з 1975 року почала наполегливо працювати над створенням у школі тепер уже капели бандуристів. Немало сил і часу витратила Раїса Дмитрівна, доки вдалося придбати необхідну кількість хороших бандур та відшліфувати творчу і виконавську майстерність цього самобутнього учнівського колективу, виступам якого щиро і сердечно аплодували вдячні глядачі не тільки Миргорода, а й навіть далеко за його межами.

- А першими учасниками новоствореного ансамблю, - згадує Раїса Дмитрівна, - тоді стали сестри Красько Люба і Ніна. Вони приїздили до музичної школи із села Гасенки. Сьогодні це висококваліфіковані спеціалісти, викладачі по класу бандури у м.Лубнах, мають власних талановитих учнів. Із часом ансамбль збільшився до 25 учасників. У 1994 році він перетворився на капелу. При капелі існував квартет бандуристів: Сколотова Оксана, Стрижова Таня, Ільяшенко Марина та Зінчик Вікторія. Усі учасники капели з любов'ю ставились до свого інструменту, в колективі панувала дружба. Роботи було багато, регулярно проводились групові і загальні репетиції і, звичайно ж, концерти в трудових колективах, навчальних закладах і санаторіях міста, на Сорочинському ярмарку. Усі учасники капели працювали весело, завзято, мали в репертуарі понад 20 творів: українські народні пісні та танці, твори А. Пашкевича, І. Коваля, В. Войта, М. Гвоздя, А. Грицая та інших.

Я щаслива, згадуючи свій колектив, і безмежно вдячна своїм учням за співпрацю, - сказала на закінчення розмови Раїса Дмитрівна.

Слід також відзначити, що учні Р. Д. Солдатової неодноразово ставали лауреатами Всеукраїнського огляду-конкурсу ім.В.Кабачка: Сколотова Оксана (1995 рік, диплом І ступеня), Стрижова Тетяна (1996 рік), Ільяшенко Марина (1998 рік, диплом І ступеня) та лауреатами обласного конкурсу "Юний віртуоз Полтавщини"; Табачна Ірина (1993 рік, І місце), Стрижова Тетяна (1996 рік, ІІ місце), Ільяшенко Марина (1997 рік, гран-прі), Зінчик Вікторія (1997 рік, І місце).

Справу, розпочату ветеранами-бандуристами, продовжила колишня випускниця Миргородської ДМШ (викладач Солдатова Р. Д.) Ірина Василівна Литвиненко. Нині у школі працюють молоді спеціалісти Тетяна Юріївна Бойко та Надія Валентинівна Явтушенко. Разом із своїми викладачами нинішні учні школи Деркач Віка, Комарницька Олена, Сушко Наташа, Пикало Вероніка, Голомис Аліна, Тарасенко Маша, Коршунова Маша та Македон Аня з усіх своїх дитячих сил намагаються відродити незаслужено призабуту славу класу бандури нашої школи, який 17 грудня відзначив своє п'ятдесятиліття від дня створення.

1. Букв менше, ніж звуків, в усіх словах рядка → Д – сім'я, верб'я, уява, поєдинок

2. Букв більше, ніж звуків, в усіх словах рядка → Г– приймання, роздоріжжя, волосся, збіжжя

3. Кількість букв відповідає кількості звуків в усіх словах рядка → В – політ, юнь, рама, жаба

4. В алфавітному порядку записані всі слова рядка → Г – полудень, Примор'я, професія, пустун, п'ятниця

5. Літери я, ю, є позначають два звуки в усіх словах рядка → Г – євхаристія, Єгипет, позв'язувати, двоюрідний

6. Буквосполучення дз, дж позначають один звук в усіх словах рядка → В – дзенькіт, Джакарта, джин, дзеркало

7. Буква Г вживається в усіх словах рядка → А, Б, В, Г

7. Буква Ґ вживається в усіх словах рядка → Д – ґрасувати, Великий Ґрунь, ґалаґан, ґвалт

8. Приголосні лише дзвінкі в рядку → Г – долина верба, джаз, рілля

9. Приголосні лише глухі в рядку → Б – спека, шість, піт, пакет

10. Приголосні лише м'які в рядку → Б – рілля, бійня, ллють, лінь

11. Правильно поділені для переносу всі слова в рядку → Г – стій-кий, проф. Кононенко, гай-ка, роз-жарення

12. Усі склади відкриті → В – ро-бо-та, е-по-ха, ко-за, ри-ма

Відповідь:

Відчинила вікно, і духмяна хвиля ранкової свіжості підхопила мене на крила спогадів.

розповiдне, стверджувальне, неокличне, складне, складносурядне з єднальними вiдношеннями. Складається з двох предикативних частин. перша - вiдчинила вiкно- односкладна, означено-особова, повна, непоширена, неускладнена. друга - все iнше - двоскладна, повна, поширена, ускладнена вiдокремленим означенням. схема: ( ), i ( ) Тiльки дужки квадратнi.

Відчинила - присудок;

вікно - додаток;

духмяна - означення;

хвиля - підмет;

ранкової - означення;

свіжості - додаток;

підхопила -присудок;

мене - додаток;

на крила - обставина;

спогадів - додаток.

Пояснення:

відповідь не моя ,тому можуть бути помилки