Буква «отпочковалась» от І в проектах украинской орфографии середины XIX века[1]. По форме совпадая с двухточечной буквой «И десятеричное» церковнославянского и раннего гражданского русского письма, украинская Ї отличается в значении, употреблении и взаимодействии с надстрочными знаками:
церковно-славянское и русское Ї были по сути лишь орфографически обусловленными вариантами буквы И (употреблявшимися перед гласными и Й), в звучании же не отличались от И;
добавление к церковно-славянскому и русскому Ї любого надстрочного знака (например, ударения) убирало точки; украинское же Ї даже с ударением точки сохраняет.
В украинской (особенно западной) орфографии конца XIX — начала XX века буква Ї использовалась также в качестве «сильно смягчающей» І после согласных, часто обозначая в этих местах звук [и], развившийся из ятя (хлїб, дїд, нинї, цїлий). В позднейшем украинском правописании от такого употребления буквы Ї отказались, но в русинском эта норма
Объяснение:
норм так?
Нещодавно я проходила(проходив) повз вулицю свого дитинства повз вулицю Шевченка. У мене проминули усі спогади мого дитинства. Я згадала усіх своїх друзів, різноманітні ігри, дитячій сміх та подерті коліна. Я на це все дивилась і згадувала що ці всі будинкі мені здавалися дуже височезними. А зараз, я розумію шо це звичайнісінькі п'яти-поверхові будівлі. В дитинстві вони були дуже гарними, де були дуже гарні клумби з квітами, де всі діти в них любили ховатися під час гри у хованкі. На цій улиці не дуже багато чого змінилось. Мені дуже подобалась ця вулиця и зараз подобається.
Объяснение:
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос: