Купець: доброго дня,які є у вас джинси? продавець: доброго, ось дивіться ,все що є к: мого розміру немає? п: є, ось гляньте к: яка їхня ціна? п: 264 гривні, будете брати? к: так, запакуйте будь ласка.будете мати решту з 500? п: так,ось ваша решта.допобаченя через деякий час к. я вас купляла джинси,жіночко ви вмієте рахувати? п. так вмію,а що таке? к: я вам дала 500 грн., мої джинси вартують 264, а решти ви мені відали лише п: тьху, такого бути не може! к. я вам говорю, ви мені дали 210 дайте нормально ! п. нічого відавати не буду! нормально я вам все ! вам не соромно? к: то вам повинно бути на мені заробити, а не п. жіночко,йдіть звідси,не мішайте працювати! к. ах,! то відайте мені мої гроші! п. на бери. купець швернула пакет з джинсами до продавця і пішла.
kulikovtsud
16.03.2022
Кожен народ має свої звичаї, що вироблялися протягом багатьох століть і освячені віками. але звичаї не відокремлене явище в житті народу, а втілені в рухи і дію світовідчуття та взаємини між окремими людьми, які у свою чергу впливають на духовну культуру нації. звичаї - це ті неписані закони, якими керуються в найменших щоденних і найбільших всенаціональних справах. звичаї і мова - ось ті найміцніші елементи, що об'єднують окремих людей в один народ, в одну націю. в усіх народів світу існує повір'я, що той, хто забув звичаї своїх батьків, карається людьми і богом. наш великий поет тарас шевченко, звертаючись до україни як до матері, що вічно страждає, питається: чи ти рано до схід-сонця богу не молилась? чи ти діточок непевних звичаю не вчила? як бачимо з цих слів шевченка, не вчити своїх дітей звичаїв - то такий же великий гріх для матері, як і гріх - не молитися богові.
спортивний м"яч,шкіряний м"яч, найкраща матуся,лагідна матуся, величезне озеро, київське озеро.