Із поданих слів склади словосполучення, поставивши іменники в орудному відмінку. мокнути, під, дощ гати, за муляр стояти, під, груша вється, над, степ захопитися, змагання милуватися, лілія кружляє, над, черешня вкритися, листя різати, ніж жити, за, гай доглядати, за, сад пригощати, варення

Мокнути під дощем гати за муляром Стояти під грушою Вьеться над степом Захопитися змаганнями Милуватися лілією Кружляє над черешнею Вкритися листям Різати ножем Жити за гаєм Доглядати за садом Пригощати варенням

Одного разу ми завітали в гості до знайомої художниці. Скільки цікавого побачили ми в її оселі, оздобленої в українському народному стилі! Найбільше мене здивувала і зацікавила велика колекція писанок, які були неймовірно гарні і всі різні. Я поцікавилась у господині, як вона їх робить, і вона розпочала захоплюючу’розповідь про таємниці писанкарства. Писанки розписують воском. Віск на писанку наноситься за до писачка, який можна змайструвати із залізного наконечника звичайної шнурівки. Чим меншою буде дірочка, з якої витікає розігрітий віск, тим тоншою буде лінія на писанці. Після цього треба взяти дерев’яний патичок, випалити в ньому дірочку розпеченим шилом. Зачерпуємо писачком гарячий віск і закрапуємо ним спочатку ті цяточки на яєчку, які мають залишатися білими. Після цього яйце занурюємо в найсвітлішу (жовту) фарбу. Коли писанка обсохне, по жовтому тлі вкриваємо воском ті цятки, які мають залишитися жовтими. Далі, якщо ми хочемо зелених цяток, умочуємо сірничок в зеленку і малюємо на яєчку зелені цятки, які відразу закрапуємо воском. Потім занурюємо яєчко в червону фарбу. По червоному тлі закапуємо воском ті цятки, які залишаються червоними. Нарешті, тло забарвлюємо якоюсь найтемнішою фарбою — вишневою чи, скажімо, чорною. Ось і все. Тепер писанку покладемо на цвяшки, вбиті в дерев’яну дошку, і ставимо в не дуже гарячу духовку. Коли віск почне розм’якати, обережно стираємо його м’якою тканиною. Ось так робиться красуня писанка-крапанка.

Але для того щоб писанки краще зберігалися, з них видувають білок і жовток. Ось таку цікаву розповідь про те, як робиться писанка, ми почули від майстрині. Я вирішила теж до Великодня зробити подарунки своїм рідним і розмалювати писанки-крапанки.

Що робить мене щасливою - моє відчуття щастя чи реальна присутність щастя у моєму житті. Для мене це загадка, напевно як і для багатьох людей на світі. Взагалі я щаслива, але мій настрій та відчуття змінюются настільки швидко, що здається, я втрачаю почуття чи відчуття щастя.Я не можу жалітися на моє життя, адже ним я задоволена, але є сфери у моєму житті, де я б хотіла хоч трішки удачі. Можливо це могло б зробити мене щасливою у повному значенні. Але чи можу я претендувати на щастя, якщо в порівнянні з іншими людьми, не з усіма, з деякими, я щаслива. У мене є все, що на даний момент може бажати сучасна людина. Ну можливо немає власного житла чи ще деяких речей, але вони не настільки принципові на даний момент. ДЛя мене щастя у сімї, якої нажаль на даний момент у мене немає і яку я прагну понад усе. Чи маю право я прагнути такої дрібниці коли у порівнянні з іншими я повинна бути щасливою та самодостатньою?
(ВЗЯТО С ИНТЕРНЕТА)