Я не дуже люблю прибирання - це факт, в якому мені важко зізнаватися. Але приходить день, коли безлад досягає якихось критичних норм. Тоді я сумно зітхаю, і вирішую взяти себе в руки, втішаючися тим, що зроблю всю роботу буквально за одну годину, а потім займуся улюбленою справою.
Тоді я відчиняю вікно і рішуче беруся за роботу. Зазвичай, я приводжу до ладу речі на письмовому столі: складаю книжки та зошити, збираю ручки та олівці, розкидані будь-де. Тоді беруся за пилосос. Працюю з ним, вичищаючи диван та килимок перед ним, крісло, а потім і підлогу.
Оглядаю кімнату з задоволенням, роблю відкриття - вона стала затишнішою, охайнішою. Але ж це ще не все. Я протираю від пилу комп"ютер, стіл, підвіконня. Тоді складаю до шафи розкиданий всюди одяг, різні дрібниці.
Здається, все на місцях. Часу пройшло - майже година. І мені тепер зовсім не сумно, а навпаки - весело. Я ще наостанок беруся за швабру та протираю підлогу. В кімнаті свіжо, повітря прохолодне і чисте. Підлога блищить. Всі речі на місцях. Прибирання закінчене. Можна знова займатися своїми улюбленими справами.
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Твір опис картини карпатський пейзаж
Дивлячись на картину, одразу сповнюєшся кришталево чистим повітрям Карпат. Одразу хочеться самому опинитися у такому казковому місці. Дерева на передньому плані ще більше підкреслюють і без того величні гори – великі, із засніженими вершинами, вони таять у собі вікову мудрість природи. Треба зазначити, що незважаючи на присутність червоних відтінків, картина не викликає почуття тривоги, навпаки, своїми майстерними штрихами митець створює тишу та спокій. Спадають на думку маленькі села, що причаїлися між гір. Хочеться зануритися в цей дихаючий природною рівновагою світ, щоб віднайти свій зв'язок з самим собою.
Карпатський пейзаж Романа Сельського є дійсно дивовижним та надихаючим на захопленість чарівністю світу та красою природи.