Оживають на рушниках барвисті квіти... Це золоті руки моєї бабусі творять дива. її праця невтомна, її винахідливість, фантазія.Народилася моя бабуся в невеликому селі . Ще в дитинстві разом з батьками переїхала до іншого села .Саме тут минуло її нелегке дитинство, юність. «Життя прожила, як і всі люди мого віку, важке. Війна, тяжка праця в радгоспі», — говорить про себе моя бабуся.Через важку працю зранку до вечора в дитинстві, в юності не мала можливості вишивати. Мала тільки мрії... Добре, що гарні, красиві мрії здійснюються. Вишивати почала вже в зрілому віці, коли стало вистачати часу.Хай живе краса на вишиванці моєї бабусі! Хай співають пташки, пломеніє калина, хизуються красою різнокольорові квіти. Тут мудрість поколінь і невимовний талант моєї бабусі. Слава рукам, що створили таку красу!
Максим_Нина
27.04.2023
Якщо ви поставите квітку у воду, що містить чорнило , вона може стати синьою або чорною ! Дерева ростуть від верхівки , тому якщо ви виріжете своє ім'я на дереві , коли ви (і дерево) ще маленькі , ваше ім'я залишиться на тій же висоті , коли ви станете старше. Пожежі поширюються вгору по схилах набагато швидше , ніж вниз. Гаряче повітря , що піднімається від пожежі , висушує дерева на схилі , тому вони горять швидше. Існує близько 15 видів грибів які світяться . Світло деяких з них таке сильне, що при ньому можна читати. Фрукт дуріан пахне гниллю - як протухла риба , - але смак у нього чудовий ! Це улюблені ласощі орангутанів . Пекуча кропива добре росте на кладовищах - вона пишно розростається на фосфорі , який міститься в кістках.
Garifovich Greshilova791
27.04.2023
Стояла (присудок, дієслово) тиха (, означення, прикм),ласкава (озн, прим) година (підмет, імен),коли (сполучник підрядності, обставина) вже (обставина, присл) віястий (означення, дієслово у формі дієприкм) липень (ім, підм) поскладав (дієсл, присуд) сіно (імен, присудок) в (прийм) копиці(ім, обставина) і (сполучник) думав (дієслово, присудок) про (прийм) те (займ, додаток) ,що (сполучник підрядності) з (прийм) неділі (іменик, обставина) треба (дієслово, присудок) складати (дієслово, присудок) в (прийм) полукіпки (ім, обставина)жито (ім, додаток)
Оживають на рушниках барвисті квіти... Це золоті руки моєї бабусі творять дива. її праця невтомна, її винахідливість, фантазія.Народилася моя бабуся в невеликому селі . Ще в дитинстві разом з батьками переїхала до іншого села .Саме тут минуло її нелегке дитинство, юність. «Життя прожила, як і всі люди мого віку, важке. Війна, тяжка праця в радгоспі», — говорить про себе моя бабуся.Через важку працю зранку до вечора в дитинстві, в юності не мала можливості вишивати. Мала тільки мрії... Добре, що гарні, красиві мрії здійснюються. Вишивати почала вже в зрілому віці, коли стало вистачати часу.Хай живе краса на вишиванці моєї бабусі! Хай співають пташки, пломеніє калина, хизуються красою різнокольорові квіти. Тут мудрість поколінь і невимовний талант моєї бабусі. Слава рукам, що створили таку красу!