Розтавити розділові ! а здавалось один тільки крок і обнімуться стомлені долі. я ще можу та серце більше не лічитиме днів розлуки. багато людей на світі а ти у мене один.а в мене й досі при згадці про маленького білявого хлопчика та його стареньку бабцю пробігають по тілу мурашки і стає страшно-страшно.і тріснув лід і стрепенулось серце і зупинилась у мовчанні мить.береза плаче слізьми а ми ті сльози навесні збираєм.

Розставити розділові знаки у реченні слід так:

⇒ А здавалось, один тільки крок - і обнімуться стомлені долі.

⇒Я ще можу, та серце більше не лічитиме днів розлуки.  

⇒Багато людей на світі, а ти у мене один.

⇒А в мене й досі при згадці про маленького білявого хлопчика та його стареньку бабцю пробігають по тілу мурашки, і стає страшно-страшно.

⇒ І тріснув лід, і стрепенулось серце, і зупинилась у мовчанні мить.

⇒Береза плаче тихими слізьми, а ми ті сльози навесні збираєм.

За правилом: розділові знаки у складних реченнях.

Між частинами ССР - кома.

Між частинами складного речення перед усіма сполучниками (як у передостанньому реченні) - кома.

Якщо друга частина речення виражає наслідок - тире.

- Привіт. Можна мені ваш квиток?

- Звичайно. Тримавши.

- Дякую. Тут все гаразд? Тобі зручно?

- Так, дуже зручно. Але чи можна відкрити вікно? В купе душно.

- Хороше. Можна, поки поїзд стоїть на платформі. Але коли поїзд йде, ви повинні закрити його. Не хвилюйтеся, кондиціонер буде включений.

- Відмінно. Можна мені що-небудь випити, будь ласка?

- Що б ви хотіли: чай або кава?

- Чаю з лимоном, будь ласка. І не забувайте про цукор.

- Ще можу запропонувати мінеральну воду, чіпси, печиво і випічку.

- Думаю, до чаю підійде печиво.

- Хороше. Хочете читати свіжі газети або журнали?

- Вони українською?

- Так, українські

- Думаю, я зроблю це трохи пізніше. Дякую. А коли ми приїдемо?

- Поїзд прибуває о 13.15. Я розбуджу тебе о 14.15.

- Дуже добре. До речі, а що з постільною білизною? Я хочу заправити ліжко і відпочити.

- Я принесу тобі чай, печиво і постільну білизну через 5 хвилин. Бажаю гарної поїздки!

- Тоб і!

Коли я чую рідну мову то я відкриваю для себе великий і чарівний світ життя. Мова - це безцінний скарб народу, надбаний тисячоліттями. У ній відбиток його історії, характер, звичай, побут. Як найдорожча спадщина, як заповіт поколінь передається нащадкам любов до свого народу, до рідної мови. Людина може покинути Батьківщину і не чути більше рідної мови, але у підсвідомості залишаються колоскові, які наспівувала мати, перші враження, здобуті тільки цією, єдиною і неповторною мовою. Мовою, якою говорили діди і прадіди, з любов'ю до якої дитина з'являється на світ. Тому, давайте поважати та берегти рідну мову.