Буду вам . нужно составить диалог с капелькой воды на украинском языке.

Ранок. Небо блакитне-блакитне, сонечко сонно протирає оченята і встає...
Катеринка теж сонно потягнулась в ліжечку. Вдягнувшись, вона вийшла на вулицю. І, - о диво! - побачила на травичці багато крапельок.
- Що це? - здивувалась дівчинка, підійшовши до травички.
- Ми - крапельки!
- Ого!
- Так-так! Ми вміємо розмовляти!
- Як у вас справи?
- Добре! А тебе дівчинко як звати?
- Катеринка.
Так ще довго говорила Катеринка з крапелькою.

Кажуть, що обличчя — дзеркало душі людини. І це справді так. Я переконуюсь у цьому, коли дивлюся на свого товариша. Його привітне відкрите обличчя завжди випромінює якусь доброзичливість. На вигляд він звичайний хлопець. Обличчя довгасте, худорляве, засмагле на сонці. Високий лоб, зверху до якого легенько прилягає зачесане набік коротко підстрижене густе чорне волосся. Ніс прямий. Широкі чорні брови розлітаються на переніссі, мов у польоті пташині крила. З-під них дивляться великі круглі сині, як літнє небо, очі. Погляд їх розумний, добродушний, прямий і відвертий, 

як у кожної чесної людини. Та досить якоїсь навіть найменшої несправедливості, як погляд різко міняється. Очі стають гнівними і пронизливими. 

Товариш мій середнього зросту, широкий у плечах, дужий, спритний, витривалий, бо постійно займається спортом.

У нашій сімї всі дуже люблють слухати музику. Особливо ураїнську, ми завжди беремо з собою колонку з музикою куди не підемо.Але от моя мама найбільший різних стилів пісень.Тільки її найбільше подобаються пісні Ірини Федишин.Проходячи вулиця я побачиа плакат про її концерт у нашому місті. Дуже зраділа і щодуху побігла поділитися з нею цією новиною.
-Мамоо, зовсім скоро приїде буде концерт Ірини Федишин
-Яка чудова новина!Обовязково сходимо!
 -А які у тебе улюблені пісні?
-Я обожнюю всі її пісні так як вони такі щирі і приємні до слуху.
-А сама улюблена пісня?
-Напевно "Долоньки".
-І справді така материнська і чутлива.