Твір мініатюра про дощ в розмовному стилі ()

Пізньої осені оголилися дерева та кущі. Відразу навкруги стало багато простору та повітря. Але це не дуже втішає, бо сонце вже рідко світить. А якщо воно світить, то вже майже не гріє.

Кожного дня зі свого вікна я бачу одну ту ж саму осінню картину. Зазвичай небо сіре, похмуре, ніби налите свинцем. Останні птахи відлітають на південь: тільки й видно мандрівників у височині. Залишаються лише птахи, такі ж сірі, чорні та коричневі, як івесь пейзаж навколо. Це ворони, горобці тощо. Яскраве листя, яке ще донедавно встеляло землю яскравим килимом, набуває сумного темно-коричневого кольору.

Часто йдуть дощі, тому в провулці за моїм будинком розводиться грязюка. Іноді вона підмерзає вночі, бо ночі стають все холоднішими. Де-не-де випаде в листопаді гарна сонячна днина. Всі зустрічають її як рідну, цінуючи сонце! А ще нещодавно, влітку, ніхто не звертав на таке уваги.

Пізньої похмурої осені добре сховатися в теплій домівці з яскравим електричним освітленням. Добре пити гарячий чай біля комп’ютера та слухати, як стукотить холодний дощ по віконних шибках. Чути, як надворі дме холодний вітер, хитає деревав палісаднику та гудить на електричних дротах. З вікна видно, що перехожі з парасольками чи в капюшонах майже біжать вулицею, щоб скоріше дістатися додом

Природа - це наше життя. Адже дерева очищають повітря, яким ми дихаємо, а ліси і парки радують душу своєю красою. Якщо кожен з нас не почне піклуватися про природу, то з часом стане нічим милуватися.Особисто я всіляко намагаюся вберегти природу-матінку. Я намагаюся зберігати природні ресурси. Наприклад, завжди вимикаю після себе воду в крані, і газ перекриваю, коли їжа приготовлена. Коли я відпочиваю з батьками на природі, ніколи не залишаю після себе сміття.Якщо кожна людина хоча б іноді буде замислюватися про те, що природу потрібно берегти і плекати, то ми зможемо зберегти красу, яка нас оточує.

Объяснение:

Природа-це все що нас оточує,а тому ми повинні її берегти.Ви лише погляньте на ті чарівні ріки,на той безкраїй степ,це ж так гарно,що ти можеш милуватися цими пейзажами годинами,але цього всього може й не бути.Якщо людина не перетане нишити природу ,такими темпами як зараз,то через декілько дисятиліть наші нащадки не побать краси природи...Вони житимуть в забудованих містах,майже без свіжого повітря,вони не матимуть змоги подачити ту красу природи,яка чурує око.Тож замислися  й жалься над своїми нащадками,дай їм змогу дихати чистим повітрям..Збережи природу!