На місці крапок вставте пропущені букви. які з поданих слів можна віднести до правил: а) правопис і вимова слів з [еи], [ие] у корені слова, які перевіряються наголосом; б) правопис і вимова слів з [еи], [ие] у корені слова, які не перевіряються наголосом? бл…зенько, ос…литися, справ…дливий, д…ректор, греб…лька, зш…вати, дал…ч, неприм…ренний, зв…чайний, сп…нити, квіт…нь, дж…рело, кр…ниця, зн…сти, в’єтнам…ць, заст…лати, зат…кти, оц…нкований, ос…ледець, ст…лити, відд…рати, дят…л

Близенько,оселитися,справедливий,директор,гребелька,зшивати,далег,непримиренний,звичайний,спинити,квітень,джерело,криниця,знести,в'єтнамець,застелати,затекти,оцинковий,оселедець,стелити,віддерати,дятел

Объяснение: 1. Правильним є твердження

А Займенник - це частина мови, яка називає предмети, ознаки, кількість.

Б У реченні займенник може бути тільки означенням.

В Особові займенники вказують на приналежність предмета першій особі.

Г Неозначені займенники утворюємо від питальних за до часток.

Відповідь: Не знаю.

2. Означальний займенник ужито в реченні

А Весна - бажаний гість, її закликають дівчата піснями- веснянками (О. Воропай).

Б У кожнім слові краси майбутнього шукай (М. Рильський).

В Учітеся, брати мої, думайте, читайте... (Т. Шевченко).

Г Падають тепло і глухо яблука в нашім саду (В. Сосюра).

Відповідь: Б У кожнім слові краси майбутнього шукай (М. Рильський).

3. До одного розряду за значенням належать обидва займенники рядка

А абищо, який Б нічий, їхній В ти, вони

Г котрий, хто-небудь

відповідь: В(ти,вони)

4. Правильно написано всі займенники рядка

А казнащо, деяка, будь-кого, якого-небудь Б який-небудь, де-хто, будь-кого, хтось В будь-що, декого, аби-кому хто-небудь Г який-небудь, якоїсь, хтозна-кому, декому

Відповідь: В =

5. Три займенники вжито в реченні

А Добре того навчати, хто хоче все знати.

В Тяжко тому жить, хто не хоче робить.

В Колена жаба своє болото хвалить.

Г У кого бджоли, у того й мед.

Відповідь: а)добре того навчати, хто хоче все знати.

6. Підкресліть займенники як члени речення. Визначте їхній розряд.

Хто розуму не має, тому й коваль не вкує.

хто (підмет) розряд питально-відносний

тому (додаток) розряд вказівні

Як працювати з книгою

Роботу з книгою треба розпочинати з ознайомлення з нею. Ознайомлення з книгою розпочинається з титульної сторінки, де, звичайно, вказуються прізвище автора, назва, черговість видання, місто, видавництво і рік публікації.

До початку роботи з книгою також треба ознайомитися з анотацією, передмовою та вступною статтею, примітками й коментарями, словником важкозрозумілих слів, післямовою, біографічною довідкою про автора, покажчиками, списком літератури, резюме, змістом.

Анотація вміщується на звороті титульної сторінки. Це стисла характеристика змісту книжки з вказівкою, на яких читачів вона в першу чергу розрахована. Передмови до книг пишуть їх упорядники, редактори, перекладачі або автори. У передмовах часто характеризуються історичні обставини та факти особистого життя автора, що спонукали до написання книги. Подібну до передмови роль відіграє в книзі вступна стаття. Однак вона, як правило, відзначається більшим, ніж передмова, обсягом і глибшим оглядом тих проблем, які ставляться й розв’язуються в книзі. Її завдання – підготувати читача до ґрунтовного розуміння та засвоєння матеріалу. У наукових збірниках в кінці кожної праці іноді подається резюме – стислий висновок, перелік її основних положень.

Объяснение: