Чи хотілося б вам бути таким щасливим як павлусь за твором стороженка скарб

Ні,звісно  не хотілось, адже Павлусь дуже ледачий.

Нi тому-що вiн Був ледарем i усе своэ життя лише спав.Я вважаю що треба працювати, та бути найкращим другом або подругою.любити свою сiм'ю та своiх дiтей.

Займенник — це самостійна частина мови, яка вказує на особу, предмет, ознаку, кількість, але не називає їх.НАПРИКЛАД: він, ми, щось (вказують на особу, предмет);той, мій, всякий (вказують на ознаку); скільки, стільки(вказують на кількість).
Займенники відповідають на питання хто? що? який? чий? скільки?Усі займенники змінюються за відмінками, а деякі, як і прикметники, — ще й за родами та числами.У реченні займенник найчастіше виступає підметом, додатком або означенням, рідше — частиною присудка.НАПРИКЛАД:: Я принесу тобі свою надію... (В. Симоненко).

- Ну як жити в цьому світі, якщо в ньому так багато зла?

- Щось порадити, звичайно, дуже важко. Але можу сказати, що тут потрібна деяка мудрість.

- Так де ж її взяти?

- Дещо можна почерпнути від великих мудреців.

- Наприклад, у кого?

- Наприклад, у Конфуція.

- О, я про нього чув. І що він казав з цього приводу?

- Здається, він вчив, що на добро треба відповідати добром, але на зло добром відповідати не треба.

- Так чим же?

- На зло треба відповідати справедливістю. А ставитися до злих людей треба з добром та повагою.

- Це ж чому?

- Звичайно, не тому, що вони достойні люди, а тому, що ти достойна і хороша людина.

- Ну так, це велика мудрість. Треба над цим добре подумати.

- Подумай, буде корисно.