2речення щоб в одному випадку "звичайно так" було вставне слово, а в іншому ні

1. Звичайно так, я з задоволенням тобі до
2.Звичайно так я це роблю.

Відповідь:Мама радісно посміхнулася і сказала (П,п)авлику синку прокидайся / |Не хочу ще рано вередував син / Час уже збиратися до школи Швидко спитав Павлик |вставай гнівно сказала ненька / Мамо а котра година позіхаючи/ До розмови долучився тато (С,с)инку годі капризувати Чому ти так нехотя про-кидаєшся (С,c) ьогодні п'ятниця, а завтра вихідний/ Ну і |що що п'ятниця капризував Павло а потім тихенько додав (У,у) наас же дві математики/ Швидко йди вмиватися так скомандував батькой вийшов з кімнати/ Збирайся збирайся бурчав Павлик а я не хочу так рано вставати/ Мамо ти вже пиріжків напекла вигукнув хлопчик (К, к)оли ти встигла/ Я ж не капризую сказала мама і додала (Х,х)то хоче багато встигнути той рано встае/ ,Павлик поснідав сказав (Д.д)якую і пішов збирати підручники/ на все, добре сказали батьки (Н,н)ехай щастить у школі.

Пояснення:

Ми самі творимо свою історію, вона у наших мужніх руках, нам потрібно бути сильними та впевненими у собі. Історична доля мого рідного народу була важкою, хоч ми й робили все можливе, щоб визволити його та звільнити від усього. Ми боролися, змагалися, падали, підіймалися, перемагали, отримували поразку, але заслужити щастя. Мій народ незалежний, він вільний у своїх думках, діях. Доля випробовує всіх нас, вона хоче знищити все на світі. А ми сильні, — тому й перемогли. І в результаті маємо велике свято - День Незалежності. Це наша заслуга, ми її здобули. І я щаслива, що історична доля мого народу така прекрасна, хоч і була важкою. Я пишаюся своїм народом, він досить мужньо тримається на ногах. Так буде завжди!