Складіть за малюнком розповідь на тему "тім на річці"

Прийшов Вовчик на річку і почав ловити рибу. І підійшла к ньому лисиця . Як вона побачила, що Вовчик ловить рибу . І вона почала кричати . А у Вовчика біля річки була створена будка, а там Вовчиця народила маленькіх. А лисиця знала . І вона закричала як голос у Вовчиці. Вовчик побіг до Вовчиці. А лисиця вкрала рибу яку ловив Вовчик . Ось така буває лисиця .

Над тим, що таке життєвий успіх, ламали голову багато поколінь. Але до єдиного розуміння цього питання так і не прийшли.  Адже скільки людей, стільки й думок. І всі вони різні. Це залежить від виховання, від рівня знань, навіть від особистих якостей людини.  Для одних людей життєвий успіх полягає насамперед у матеріальному благополуччі. Для інших — зовсім в іншому. Їм далекі грошові проблеми. Вони захоплені своєю роботою й знаходять щиросердечний спокій у зовсім інших цінностях. І це теж свого роду «життєвий успіх». На мій погляд, він укладений у сукупності моральної задоволеності, щиросердечного спокою й матеріального благополуччя. Тільки при сукупності цих благ людина може почувати себе щасливим і тоді його голова звільняється від повсякденних турбот, йому не доводиться думати про «хліб насущному»

 У нього з’являється бажання працювати, втілювати в життя цікаві ідеї.  І це стосується не тільки кар’єри, але й особистого щастя. Людина, що має улюблену роботу й робить успіхи або має шанувальників свого таланта, без домівки не може бути повністю задоволений життям.  Тільки сімейне благополуччя може зробити людини по-справжньому щасливим. І такі люди свій життєвий успіх зв’язують із теплотою, зарядом позитивної енергії, одержуваної в колі сім’ї. 

Але життєвий успіх у той же час, як рулетка: бідному везе, іншому немає. А з іншого боку, людина сам творець свого щастя. У кожного повинне бути завзятість, терпіння, а головне — бажання домогтися чогось у житті.  Може бути, з моєю точкою зору багато хто не погодяться, може бути, для них життєвий успіх — щось зовсім інше. Але на це можна відповісти одне: «Скільки людей, стільки й думок».

Життя — це нескінченний циклічний процес, ужиття було, є і буде. Але деякі люди асоціюють це слово із словом "існування". З одного боку, це доцільно, а з іншого — ні! Є навіть такий філософський вираз: "Треба жити, а не існувати!" Саме слово "існування" у більшості людей асоціюється із чимось штучним, неживим. Наприклад, існувати може пристрій, будівля тощо. А "життя" тяжіє більше до істот, щось таке чисте і красиве, багатогранне, неповторне. Ми будемо розглядати сенс людського життя. Хтось сказав, що треба прожити своє життя так, щоб потім не було страшенно боляче! Я думаю, що з цими словами можна погодитися, тому що ними можна дуже коротко і лаконічно охарактеризувати сенс людського життя. Сенс життя полягає у насназі до життя, у натхненні на добрі вчинки. Наприклад, натхненням до життя можуть бути результати праці у будь-яких сферах діяльності людини: для вчителя — це відмінне засвоєння навчального матеріалу учнями; для лікаря — одужуючі пацієнти, яким він прописав ліки; для кондитера — подяка від споживачів його продукції та, звичайно, премія від керівництва тощо. Але буває й так, що власна праця не приносить задоволення, навіть починає дратувати, стає тягарем на все життя. Людина може працювати все своє життя адвокатом, але захоплюватись живописом і весь час казати собі: "Ось мої картини високо оцінять спеціалісти, я поїду за кордон і назавжди покину свою юридичну діяльність!" Але так буває дуже рідко. Коли мрії не стають реальністю, коли друзі відвертаються від тебе, не підтримують тебе у твоїх спробах кардинально змінити життя, то воно втрачає сенс і навіть може призвести до трагічного кінця.

Тому треба думати вже зараз, чи є сенс у нашому житті, чи правильний ми обрали собі шлях? Чи цією дорогою треба іти далі?