Напишіть листа другові чи знайомому

Цех легко шо фантазія мала

Водному українському селі жив хлопчик івась. хлопчик був дуже щирий і добрий. одного разу, повертаючись зі коли, він побачив сумного діда петра. -діду! чого ви сумуєте? , -запитав хлопчик -ех..внученьку.. старість не радість.здоров'я погане, да і внуки уїхали у місто. -так це ж не привод сумувати! посміхніться! сонечко світить, погода чудесна. а за внуків ви не хвилюйтеся, хочете, я вам буду? -який ти добрий з посмішкою відповів дідусь,- я буду дуже вдячний тобі за допомгу. кожного дня, після того, ях івась дідусеві і бабусі він завжди казав " посміхайтеся частіше, бо посмішка прикрашае людину! "

От так і в нашому житті. всі ми мріяли про відомі професії. як от, бути космонавтом, лікарем. мріяли, і навіть не замислювалися про іншу сторону медалі. людина може спеціально бачити і тій чи іншій професії тільки добрі сторони, як от, велика зарплати або мала кількість робити. так саме з нашими героїнями. серце однієї лине до природи, а іша мріє про шум міста. з першого погляду, будь - яка професія є легкою. але придивившись, подумавши людина починає помічати недоліки. напевно від народження людині притаманне таке явище як сумнів. купивши нове пальто, у голову починають лізти думки: "чи не завеликі гроші я за нього дала або дав? " чи  "як я зразу при покумпці не замітила чи не замітив, що воно не модне? ". ці сумніви появляються і у робиті. "чи правильну роботу я вибрав? ", "чому така маленька зарплата? ".  вибір професії - дуже відповідальна справа, і , на мою думки, успішність цієї справи залежить від людини. вибираючи професію потрібно дізнаватися про неї, цікавитися всіма недоліками і т.д і т.п. ми не повинні відчувати тягара при думці про нашу робту, наша робота повиння бути нашим хобі.