Марина павленко "русалонька із 7-" іть дати відповіді на питання: 1. де живе головна героїня твору? 2. які таємниці ховала в собі стара шафа? 3. як дівчинці вдалося повернути свої коралі? хто їй в цьому допоміг? 4. у чому полягало прокляття родини кулаківських? 5. що одужати катерині? 6. які зміни відбулися в характера та поведінці вадима кулаківського? 7. "а що ти про мене знає, аби у мене, може, дитинство було - куди твоєму братись! і молодість - не легша! ", - чиї ці слова? 8. "той самий кожух, а от борода - руда, як вогонь. і очі. жовті, хитруваті", - чия це характеристика?

1 Софія живе в місті Вишнополь
3 дОпоміг Софії Сашко ( він побачив як один хлопець їх продавав )
8 Гордія Кулаківського

Українській народ створює нашу державу. Всі люди загалом роблять це.
Немає держави без народу. Якщо розсіється по чужих краях народ, українська нація, то і держави не стане. На вільне місце прийде хтось інший та створить якусь іншу державу.
Всі закони та розпорядження уряду в Україні мають видаватися, виходячи з волі народу, з його інтересів. Не інтересів уряду або ж політичних партій, а саме громади. Адже, згідно Конституції України, в країні править саме народ, а не хтось інший. Український народ – джерело влади в державі через своїх представників – народних депутатів, уряд, місцеве самоврядування, чиновників та інших.
. Отже, кожен з нас у змозі поліпшити суспільні відносини. І якщо кожен із представників великого українського народу докладе хоч невеличку частку своїх зусиль, щоб змінити нашу державу на краще, то наступні покоління українців зможуть дивитись у своє майбутнє без остраху і будуть згадувати наші часи як ще одну героїчну сторінку історії українського народу і його державності.

«- Який Чіпка?

-        А той… що, як навіжений, ганяє по селу…

-        Ага!.. Чого ж це?

-        Та каже: чи не купив би ти хліба?

-        Якого хліба? - пита, роздумуючись, Грицько.

-        Не знаю. Каже - хліб продати… А я стою собі та думаю: який це він хліб продає, й навіщо тобі хліб купувати, коли богу, свій ще потрохи тягнеться…

-        Що ж ти йому одказала?

-        Що ж я йому одказала? Сказала, щоб зайшов пізніше, як ти дома будеш…

-        Ну, а він тобі - що?

-        Каже: зайду - та й пішов з двору.

-        Гм,- мугикнув Грицько.- От, дивіться, коли б не здурів парубок… З кругу спився!»