Добрі справи людей високо оцінювалися за всіх часів. Коли ми говоримо про добрі справи, згадується діяльність тих безсрібників, що їхали за тридев’ять земель рятувати людей від хвороб, учити дітей, допомагати жертвам катастроф і т.п. Добрі справи — це і добродійність багатих людей, що на свої гроші будували гімназії і школи, відкривали і утримували безкоштовні лікарні і будинки для старих, матеріально підтримували таланти і допомагали одержати освіту бідним молодим людям. Але якщо кожен з нас буде відкладати добрі справи до виникнення критичних життєвих ситуацій або до моменту, коли він нагромадить великий капітал, то можна і спізнитися.
Завершуючи твір, хочу сказати: дуже правильна ця фраза: «Поспішайте робити добро!» Не треба чекати, коли станеш багатим. Добрі справи… Це і добрі слова, і до старим, і підтримка друзів. Задумайся: коли ти останній раз дарував мамі квіти? А коли допоміг їй по господарству? Чи давно відвідував бабусю? Чи дзвониш дідусеві регулярно, чи ділишся з ним своїми проблемами? Чи допоміг молодшій сестрі, коли вона просила тебе про до або відговорився вічною зайнятістю? Чи відвідав хворого друга? Це все і багато чого іншого, мій ровеснику, уже можна робити сьогодні. Не відкладай добрі справи на майбутнє!
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Сенбернари – одна із найбільших порід собак. висота їх досягає 80-95 сантиметрів. особливими ознаками сенбернарів є масивна голова, коротенька морда, вуха, що звисають донизу. шерсть – біла з рудими плямами. груди, лапи, кінчик хвоста – завжди білосніжні. окремі сенбернари важать сто і більше кілограмів.ці сильні, витривалі тварини століттями використовуються для пошуків і врятування людей у горах. завдяки чудовому нюху сенбернари легко знаходили під снігом замерзаючу людину. потім лапами відкопували її, зігрівали своїм тілом. на шиї у собак-шукачів були заздалегідь прив’язані пакет з продуктами, фляжка з водою. після цього сенбернар біг у найближче селище і приводив людей.тисячі потерпілих врятували ці благородні і мужні тварини. рекордсменом серед них був пес по кличці баррі. його знали і любили жителі італії, франції, швейцарії. адже ж баррі врятував сорок чоловік. сорок перший, злякавшись страшного звіра, сплутав його з вовком і вдарив ножем.слава баррі не згасла і після його загибелі. про нього писали в газетах, книгах. а через 85 років у парижі було відкрито пам’ятник сенбернару. на постаменті – великий собака. на його спині сидить маленька дівчинка і міцно тримається за шию. у центрі пам’ятника напис: «він врятував сорок чоловік і був убитий сорок першим».