Чи є у вас друзі? чому ви вважаєте їх друзями? відповідайте за схемою. твердження: доказ

В мене є багато друзів, я вважаю їх друзями, тому що вони завжди до не кинуть в важку хвилину. Їх я дуже поважаю, вони мене теж. Взагалі, у всіх повинні бути друзі, тому що без них не як. Поважайте та любіть друзів!

Ще тільки вчора сонце пригрівало, як влітку. А вже сьогодні вранці в моє місто прийшла чарівна осінь. Дерева змінили своє зелене вбрання на жовте і оранжеве. У парку стало дуже красиво. Там всі доріжки і стежини усипані опалим кленовим листочками. Мені подобається їх збирати і робити гарні букети!

Вранці, коли я йду в школу, на вулиці холодно, а вдень сонечко зігріває місто. Погода восени мінлива. Те йде дощик, то супляться хмари, то знову визирає сонечко. Осінь щороку буває різна. Вона може бути похмурою, теплою чи яскравою.

У вересні ще тепло, дме теплий ласкавий вітер, зовсім як в серпні. Листя з дерев ще не опадає, а радує око різними кольорами. Птахи в цей час починають готуватися до перельоту в теплі краї. Ще в середині вересня настає бабине літо, коли тепло, як влітку.

У жовтні все листя з дерев опадає на землю і дерева стоять голими. Місто спорожніло без пташок, які полетіли на зимівлю на південь. Починаються дощі і грози. На вулиці часто дме холодний і пронизливий вітер.

У листопаді бувають морозні дні, іноді навіть випадає перший сніг. На вулиці рано темніє. Птахи, що залишилися в місті, можуть залишитися без їжі. Тому треба підгодовувати пташок і робити для них годівниці. Годівниці для пташок можна повісити на вікно або на дерева у дворі. Як же весело дивитися, як птахи клюють хлібні крихти і зерна!

Я люблю осінь, яка настала в моєму місті. Місто стає казковим, двір покритий опалим листям. Осінь оздоблює листя в різні кольори. Зустрічаються листя жовтого, червоного, помаранчевого кольорів. Ще мені подобається чути хрускіт опалого листя під ногами. Восени я збираю опале листя і засушую його. Разом з вчителькою ми робимо красиві вироби з них. Осінь в моєму місті – це золота пора!

Пильнуй свого носа, а не чужого проса. Сенсом цієї приказки, є те, що не потрібно лізти не в свої справи. У кожної людини свої особисті турботи, проблеми, своє життя, не потрібно обговорювати сторонніх людей, стежити за їх життям, якщо людина у вас цього не просить.

Нi в тин, нi в ворота. Так кажуть коли не можуть визначити до чого чи до кого ближче тяжіє дію або мова людини. Коли не бачать загальної зв'язку "фрагмента" і чого то спільного. Недоладність, невідповідність, безглуздість, що не до справи.