Складіть твір-мініатюру на тему: "книга вчить як на світі жить"

український народ ще з давніх давен називав книгу джерелом зжнань. 

  я вважаю книгу ще й своїм справжнім другом, бо з нею проводжу свій відпочинок. вона навчає, підказує, є розібратися у складних ситуаціях, вчить розрізняти добро і зло. мій духовний провідник, тобто книга, розраджує мене в стані смутку, розповідає мені про життя інших людей, кличе в захоплюючу подорож, є перетнути тисячі кі хай немає у мого друга ніг та рук, хай вінне вміє говорити, та він завжди навчить мене, як жити на світі.

  я б дуже хотіла, щоб у всіх моїх ровесників також була така гарна помічниця і друг книга.

 

п.с. вибачай, за граматичні

1. люблю всім серцем і душею я землю прадідів моїх (в. сосюра). 2. серце радісно б'ється у країні батьків  (г. акулов).  3. любіть україну всім серцем своїм! (в. сосюра). 4. україна — в рідній мові і в пісні прекрасній (ю. шкрумеляк). 5. хай буде щасливим твій вільний народ, прекрасна моя україно! (м. верещака).

- який із відмінків є прямим? які — непрямими? відповідь проілюструйте з речень.

•        визначте рід кожного з іменників.

224.  перепишіть речення. подані в дужках іменники поставте у формі кличного відмінка.

1. виростеш ти, (син), вирушиш в дорогу (б.  симоненко).  2. багато в світі є стежок для тебе, мій (герой)! (м. познанська). 3. чи не тому в барвінку, (ненька), і взимку листя зелененьке, що від землі бере тепло? (б. василашко). 4. шипшина важко віддає плоди. вона людей хапає за рукава, вона кричить: «(людина), підожди! ти підожди, (людина), будь ласкава! » (л. костенко).

- прочитайте речення, правильно їх інтонуючи.

• поясніть розділові знаки при звертаннях та в реченні з прямою мовою.

у першому реченні підкресліть усі члени речення. чи є звертання членом речення?

за особливостями відмінювання іменники поділено на чотири угруповання, що називаються відмінами. у певному відмінку іменники кожної з відмін мають однакові закінчення.

щоб визначити, до якої відміни належить іменник, його потрібно поставити в початковій формі, тобто в називному відмінку однини, і визначити в ньому закінчення й основу.

до жодної відміни не належать:

• незмінювані іменники (табу, бюро, таксі, кутюр’є);

• іменники, що вживаються тільки у формі множини (гребінки, ножиці, санчата, консерви).

225.  ознайомтеся з таблицею. подані нижче іменники згрупуйте за відмінами й запишіть у чотири колонки

ліс та його скарби нерозривно пов'язані з життям людини. ліс дає притулок, їжу, деревину, яку використовують у виробництві та будівництві, у народних промислах і мистецтві та ще багато де.

але існують ще й рослини, що зараз сприймаються як певні символи. скажімо, улюблена рослина-символ у росіян — береза, у канадців — клен, а в українців символами є верба і калина. недарма кажуть: без верби та калини нема україни.

з давніх-давен українці шанували вербу. часто в українському краєвиді можна побачити її схиленою над самою річкою. казали: "де верба — там і вода". саме вербові гілочки використовували для розшукування під землею води. а там, де росте верба, — обов'язково буде вода. тому так часто в тих місцях копали криниці. верба сприятливо діє на воду, вербовий дух люблять бджоли. високо цінуються вулики з вербових дощок.

вербу завжди шанували. і зараз гілочки верби, освячені в останню неділю перед великоднем — вербну, вважаються магічними. був звичай, коли матері по черзі "били" свяченими галузками своїх дітей, примовляючи:

не я б'ю — верба б'є: будь великий, як верба, а здоровий, як вода, а багатий, як земля! з верби здавна виготовляли національні музичні інструменти: кобзи, бандури. також робили з неї меблі, ложки, човни.

без калини також не можна уявити життя традиційної української родини. кажуть, що в калині — материна любов і мудрість.

калина цвіте під кінець весни, після останніх заморозків. а щоб діти не ламали калини, дорослі казали: не ламайте калину, бо накличете мороз. наруга над цією рослиною вкривала людину ганьбою.

дивіться також

люди дуже цінували калину. дівчата прикрашали її цвітом коси, а коли достигали ягоди, то вішали їх грона попід стріхою.

у народній медицині не було кращих ліків від застуди, ніж калиновий чай, а для загоєння ран застосовувався відвар з верби. а скільки було цікавих обрядів, пов'язаних з калиною! калиновим цвітом чи оздоблювали вільце молодої. вірили: якщо зробити з калини сопілку, обов'язково народиться син — продовжувач роду.

ось скільки цікавого можна дізнатися про ці на перший погляд звичайні рослини. вшануймо ж ці давні символи, наш духовний світ, нашу спадщину!