Твір на тему створеня квіткового букету

Своє життя квітами люди прикрашають здавна. В Єгипті рослинами прикрашали храми та палаци, у Стародавній Греції та Римі були садки, де квіти вирощували навіть зимою. Між іншим, троянда там вважалася почесним орденом, а ті, хто самовільно прикрашали себе ніжною красунею, одразу ж каралися на смерть.

Розповсюджена мода на квіти у Західній Європі появилася у лише ХІV столітті. Квітами жінки прикрашали голови, а чоловіки – петлиці. Пізніше квіти почали зображати на картинах, описувати в книжках, оспівувати в піснях, а у ХІV столітті – дарувати. Тому в добу видатних географічних відкриттів ціна квітки прирівнювалася до ціни палацу. Згодом у ХVІІ столітті з’явилось мистецтво складання букетів, яке вимагало великої майстерності та неабиякого витонченого смаку.

Щоб скласти красивий букет, потрібно вибирати не більше трьох різних видів рослин, при цьому варто пам’ятати, що не слід скомпонувати в одному букеті надто великі та дрібні рослини. Квіти, похилені додолу, розташовують зверху, а в центрі вміщують найкрасивішу квітку. Вдало підібрана зелень посилює декоративність букета.

Мойсей» Франко аналіз Літературний рід «Мойсей» Франко: ліро-епос Жанр «Мойсей» Франко: філософська поема Тема «Мойсей» Франко: зображення «смерті Мойсея як пророка, не признаного своїм народом». Ідея «Мойсей» Франко: визволення українського народу з-під колоніального гніту як головна мета. Головні герої «Мойсей» Франко: ліричний герой, пророк Мойсей, новий поводир Єгошуа, Єгова (Бог), Авірон та Датан — супротивники Мойсея, єврейський народ, Азазель (демон пустелі) Композиція: пролог і двадцять пісень Віршовий розмір «Мойсей» Франко: Анапест; пролог – ямб Проблематика: Буття особи і нації Воля і рабство Життя і смерть Рік написання «Мойсей»: 1905  Поема «Мойсей» написано в річищі неоромантичної стильової течії. Франко по-новому трактує проблему волі і рабства, яка набуває філософського виміру. Розповідач переконливо зображує, що духовне поневолення набагато страшніше за фізичне рабство. Поема «Мойсей» була написана під враженням скульптурою Мойсея Мікеланджело Буонарроті

Через усе моє дитинство тече річка Сіверський Донець. Починається вона десь там, де води його ще по вінця затоплюють прарічище повенями, де колись військо князя Ігоря купало коней, де землі дарують справді царські скарби археологам.

Береги ріки рясно поросли вербами, густо помережані стежками людських доль, тягнуться кудись далеко, щоб на обрії злитись з небом і знову повернутися над селом обрамленням Чумацького Шляху, створити вічну взаємодію землі й неба, плинного й вічного, насущного і почасового.

Приємно купатись у водах Сіверського Дінця, у ніжності зоряних ночей, у пісенному морі сільських вечорів, коли село співає кожним своїм гомоном, де діти збираються на ігрища, де селяни вечеряють після втомливої цілоденної праці на толоці.

Саме звідси в мене природна любов до рідного краю, села, повага до людей.

Объяснение: