Доброго дня, Ліліє!
- Доброго дня!
- Вітаємо вас з перемогою!
- Дякую!
- Скажіть, Ліліє, з яких країн були учасники на Чемпіонаті Світу по гімнастиці?
- Крім України, там брало участь 9 країн. Серед них - Росія, Японія, Китай, США, Мексика, Бразилія, Австралія, Нова Зеландія та Уругвай.
- Кому ви хочете подякувати?
- Тренерам, тим, хто за мене вболівав.
- Дякуємо вам. До зустрічі.
- До зустрічі.
1.На підвіконні розквітали білі троянди. (Троянди - підмет, розквітали - присудок, на підвіконні - обставина, білі - означення)
2.Хлопцям видали по баскетбольному м`ячу. (Підмет пропущений, присудок - видали, хлопцям - додаток, баскетбольному - означення, м`ячу - додаток)
3.Мама купила новий комп`ютер. (Мама - підмет, купила - присудок, новий - означення, комп`ютер - додаток)
4.Настала осінь. (Осінь - підмет, настала - присудок)
5.Осінь засипала розфарбованим листям все наше місто. (Осінь - підмет, засипала - присудок, розфарбованим - означення, листям - додаток, все - означення, наше - ознчення, місто - додаток)
Шарлотка готовится легко и быстро.
Нам понадобятся яблоки, мука, яйца, сливочное масло, сахар-песок, сода и лимонная кислота.
Моем яблоки и режем на ломтики без сердцевины, из остального делаем тесто, тесто должно получиться густым как сметана.
Яблоки выкладываем в форму, в которой будем печь пирог, предварительно его надо смазать сливочным маслом.
Сверху заливаем тестом которое получилось.
Ставим в духовку, разогретую до 200 градусов или 5 делений, и ждём 20 минут.
Достаём пирог и выкладываем на тарелку, сверху можно посыпать сахарной пудрой или корицей, по вкусу.
Объяснение:
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Треба інтерв'ю з відомою людиною в виді тексту іть
Журналіст: Добрий День, Миколо Павлович! Дуже вдячна за те, що ви згодились дати невеличке інтерв’ю. Я не буду торкатися вашої політичної кар’єри та професійної діяльності, а запропоную лише декілька запитань, відповіді на які дуже цікавлять ваших, Микола Павлович, прихильників. Тож, перше питання: Які міста, зокрема, в нашій країні Вам найбільше подобаються?
М. П.: Як-то кажуть: «Там, де я ще не був». Місто, яке мені подобається з самого дитинства – це Київ. А ще мені подобаються невеличкі українські міста, перебуваючи в яких я отримую душевний покій та дійсно відпочиваю.
Журналіст: Яку кухню любите?
М. П.: Звісно, рідну, українську! Особливо борщ та вареники з вишнями.
Журналіст: Хто ж, на Вашу думку, кращий кухар – чоловік чи жінка?
М. П.: Це вже доведено часом, що чоловік. Бо перетворити приготування їжі на мистецтво може лише чоловік. За винятком сім’ї. Але для щоденного приготування їжі – це все ж таки жінка. Лише жінки, за що ми їм дякуємо, готові витримати усю цю буденність. Це ж можна з голоду померти, якщо чоловік буде готувати! Спробуйте самі… (Микола Павлович сміється).
Журналіст: Вас, Миколо Павлович, називають епатажною особистістю. А який Ви з друзями, зокрема у сім’ї?
М. П.: Я не вважаю себе епатажною людиною. Та, на мій жаль, я ніколи не був і романтиком. Квіти дружині не часто дарую, та іноді намагаюсь зробити якусь приємну романтичну несподіванку.
Журналіст: Чи збігаються Ваші з дружиною погляди на виховання сина?
М. П.: Повністю збігаються. Але моя участь у цьому важливому процесі мізерна через брак часу. Уявляєте, він іноді може видати таке, що диву даєшся, наприклад, «не порушуйте мої конституційні права!».
Журналіст: Що Вам подобається, а що не подобається в людях?
М. П.: Найбільше мені не подобається чванство. Коли людина некомпетентна, немудра, або ще гірше – зовсім тупа – це найбільше мені не подобається. Причому це не тільки неприйняття моральне і психічне, а навіть фізичне. Але я ненавиджу цих людей без жодної агресії ззовні.
Журналіст: Яка література Вам подобається?
М. П.: Найбільш усього – класичні українські і російські літературні твори та поезії.
Журналіст: Скількома мовами ви розмовляєте?
М. П.: Українською, російською, польською, інколи англійською. Італійську мову, на відміну від англійської, знаю набагато краще, але користуюсь нею дуже рідко.
Журналіст: А яка музика грає у Вас в машині?
М. П.: Віддаю перевагу сучасній легкій естрадній музиці та класичним творам, знову ж, у сучасній обробці. Така музика не відволікає від дороги.
Журналіст: А як Ви вирішуєте життєві труднощі?
М. П.: Частіш усього залишаюся один на один з собою. Це дурниці, коли кажуть – розкажи, поділися, зніми тягар і тобі полегшає. Мені від цього не стає легше. Я дивлюся телевізор, слухаю музику або надаю перевагу повному абстрагуванню. І рішення приходить само собою.
Журналіст: Які у вас, Миколо Павлович, плани на найближче майбутнє?
М. П.: Великих планів не має, а маленькі ви побачите самі, бо я завжди на виду.
Журналіст: Дуже Вам дякую за цю цікаву розмову. Успіхів Вам і до побачення.
М. П.: І Вам до побачення!