1.прочитай вірш. добери до нього заголовок. поясни свій вибір як парость виноградної лози, плекайте мову. пильно й ненастанно політ бур'ян. чистіша від сльози вона хай буде. вірно і слухняно нехай вона щоразу служить вам , хоч і живе своїм живим життям. 2. випиши речення з однорідними членами, вираженими прислівниками. 3. побудуй звукові моделі прислівників пильно, слухняно.

Я могу подсказать как будет лудче
Я моду підсказати як буде краще
Чиста сльоза

Бути амбітним і досягти неабияких висот у житті - це, безумовно, добре. Таких людей усі поважають. Але є люди, які заслуговують на повагу не менше, хоча їхні досягнення не такі великі і помітні. 

Наприклад, усі поважають науковця, що зробив важливе відкриття, архітектора, що побудував гарне місто, керівника, що налагодив виробництво. Але не слід забувати, що цим людям допомагали тисячі й тисячі людей - лаборантів,  будівельників, робітників, і без їхніх зусиль неможливо було б обійтися. Ці люди робили свобю роботу чесно й добросовісно, вони внесли свій вклад у велику справу. Тому вони безумовно заслуговують на повагу.  

До того ж, у кожної амбітної та успішної людини була мати, що доклала багато зусиль, щоб виховувати свою дитину як слід, і це їй вдалося. Це - її велике досягнення, але ж про це ніхто не знає. Я вважаю, що матері завжди заслуговують на повагу, бо без них було б важко вирости справжньою людиною.

 А чи знаєте ви, що таке мистецтво? Прочитавши цей твір, можливо, ви зрозумієте.   Хочу почати свою розповідь з того, що жив на світі один творець. Звали його Федором Манайло. Народився він у тисяча дев'ятсот десятому році та помер у тисяча дев'ятсот  сімдесят восьмому році. Федір побачив світ на Закарпатті. Він - народний художник України. Картини митця - це мальовнича візитна картка рідних Карпат з їхніми піднебесними вершинами, зі своєрідним укладом життя і побуту, звичаїв, фольклору. Але щось я вже відійшов від теми. Давайте краще у ваших уявах відображу одну з його картин. Вона має милозвучну назву "Золота осінь".   На картині зображено осінній пейзаж. Десь перед лісом видніються будиночки, десь річечка протікає тоненьким струмочком. Вся земля вкрита золотим листям. Мабуть цар Мідас був би у захваті від такої кількості золота.Також ми бачимо на картині, що погода не дуже весела. Ось-ось розпочнеться дощик. На задньому плані митець відобразив гори Карпати. Художник використав такі кольори, в яких не зовсім зрозуміло настрій, який Федір Манайло хотів передати. Чи це весела картина, чи сумна... У нашої неньки України сила-силенна таких живописних куточків природи, один з яких ми бачимо на данному творінні митця.   Коли я дивлюсь на цю картину, мені дуже хочеться потрапити у це саме місце і насолодитись приємними враженнями від спілкування з природою.