Невелика розповідь на 1-2 хвилини у якоій розуривається значення і походження слова бібліотека (грамотно и без ошибок иначе не прийму) 15

Бібліотека (грец. Βιβλιοθήκη, від βιβλίον «книга» і θήκη «місце зберігання») - установа, що збирає і зберігає твори друку і писемності для суспільного користування, а також здійснює довідково-бібліографічну роботу. В даний час все більше поширюються і входять до фонду бібліотеки мікрофіші, мікрофільми, аудіо- та відеокасети, діапозитиви, оптичні носії (наприклад, CD-ROM).Бібліотеки вперше з'явилися на древньому Сході. Зазвичай першою бібліотекою називають збори глиняних табличок, приблизно 2500 рік до н. е. , Знайдене в храмі вавилонського міста Ніппур. В одній з гробниць поблизу єгипетських Фів був виявлений ящик з папірусами часу II перехідного періоду (XVIII - XVII ст. До н. Е.). В епоху Нового царства Рамзесом II було зібрано близько 20 000 папірусів. Найвідоміша давньосхідна бібліотека - збори клинописних табличок з палацу ассірійського царя VII століття до н. е. Ашшурбанипала в Ніневії. Основна частина табличок містить юридичну інформацію. У стародавній Греції перша публічна бібліотека була заснована в Гераклее тираном Клеарх (IV століття до н. Е.).
Найбільшим центром античної книжності стала Олександрійська бібліотека. Вона була створена в III столітті до н. е. Птолемей I і була центром освіти всього елліністичного світу. Олександрійська бібліотека була частиною комплексу mouseĩon (музей). У комплекс входили житлові кімнати, столові приміщення, приміщення для читання, ботанічний і зоологічний сади, обсерваторія і бібліотека. Пізніше до нього були додані медичні та астрономічні інструменти, опудала тварин, статуї і бюсти, які були використані для навчання. У mouseĩon входило 200 000 папірусів в Храмі (майже всі бібліотеки античності були при храмах) і 700 000 документів в Школі. Музей і велика частина Олександрійської бібліотеки були знищені приблизно в 270 році нашої ери.
В середні віки осередками книжності були монастирські бібліотеки, при яких діяли скрипторії. Там листувалося не тільки Священне писання і твори Отців Церкви, а й твори античних авторів. В епоху Ренесансу діячі Відродження, буквально, полювали за сохранявшимися в монастирях грецькими і латинськими текстами.
Поява друкарства внесло величезні зміни у вигляд і діяльність бібліотек, все більше тепер відрізнялися від архівів. Бібліотечні фонди починають стрімко розростатися. З поширенням грамотності в Новий час зростає також число відвідувачів бібліотек.

Знання -це скарб.Людина, яка прагне знань, відчуває постійну потребу в їх поповненні. Чим більше вона пізнає, тим більше їй хочеться знати. Бо нові поняття, факти, ідеї розширюють коло інтересів, відкривають привабливі обрії ще не пізнаного. Не може приносити радість жодна справа, якщо ми не вміємо її виконувати. Тож треба наполегливо вчитися, щоб після тривалої навчальної праці відчувати ве­лике задоволення. Адже навчання дає пізнання, вміння і навички. Не треба боятись помилятися. Вміння вчитися на помилках — ключ до успіху. Щоб знайти своє покликання, справу всього життя, треба вчитися. Знання потрібні, щоб здобути професію. Про це треба замислитися вже в шостому класі. Безталанних людей немає. Є люди, що займаються не своєю справою. Найбільших успіхів людина досягає тоді, коли її здібності і схильності вчасно виявлені і розвинуті. Щоб вибрати професію, потрібно знати свої індивідуальні здібності. Школа повинна до учням обрати майбутню професію. Але багато залежить і від самих учнів. У кожного є улюблені навчальні дисципліни і ті, які здаються нам нудними і нецікавими. Хоча, на мою думку, нецікавих предметів немає. І якщо почати краще готуватися до «нецікавих» уроків, то незабаром вони стануть улюбленими. Знання додають упевненості у своїх силах, а це вже перший крок до успіху в житті.

Що таке людяність? На мій погляд, людяність, тобто гуманність - це доброзичливе a щире ставлення до будь-кого, навіть якщо ця людина тобі і не подобається. Поняття людяності, як на мене, включає в себе і повагу, і терпимість, і емпатію, тобто вміння поставити себе на місце іншої людини, зрозуміти її почуття та хід її думки. Гуманна людина ніколи не буде принижувати інших, не буде агресивною або авторитарною. Гуманна людина завжди буде толерантною, бо розуміє, що люди різні, і ніколи не стане нав'язувати свою думку іншим. Гуманна людина намагається робити добро іншим, або хоча би не робити зла.