1.Розкішні крислаті кущі з буйною лозою, обліплені лапатим листом, вкривали підгір"я. (М. Коцюбинський) 2. Яскраво зеленіли змиті дощем хліба (О. Гончар) 3. Ще спить земля, укутана снігами (Д. Луценко) . 4. Стоїть налитий синню день (М. Паяієнко) . 5. Мені ще й досі сниться берег, залитий сонячним огнем (В. Сосюра) . 6. 3 золота зіткане сяєво ллється (М. Рильський) . 7. Сяйвом переповнені плоди мерехтять, палають, не згасають (Є. Гуцало). 8.Я розпитаю про листя, опале в осиннім саду. (І. Коваленко). 9.Край моря сонце золотить укриті лісом гори. (Н. Забіла). 10.Жовте листя, на вітрах розвіяне, поховала у снігах зима. (М. Луків).
bchukhraev79
18.11.2022
Іменник - це частина мови, що відповідає на питання хто? що? ( Стіл, дівчинка, ручка); Іменники змінюются за числами та відмінками ( однина: учень, множина: учні; н.в. хто? що? учень; р.в. кого? чого? учня; д.в. кому? чому? учневі, учню; зн.в. кого? що? учня; ор. в. ким? чим? учнем; м.в. на кому? на чому? на/в учні, учневі; кл.в. не має питання, учню). Типи зв'язку слів у словосполученні: узгодження - слова в словосполученні узгоджуюются в роді, числі та відмінку; головним словом виступає іменник або будь яка інша частина мови у значенні іменника,а залежними словами можуть бути прикметники, дієприкметники, займенники, числівники (Їстівні гриби, зрубане дерево, сьомий день). керування - головне слово (дієслово) вимагає від залежного (іменник або інші частини мови у значенні іменника) форми певного відмінка (підійти до столу, берег моря). Прилягання - залежне слово має незмінну форму і поєднується з головним тільки за змістом; найчастіше прилягають прислівники, дієприслівники, інфінитиви (зібралися вранці, йшли співаючи, звелів атакувати). Іменники синоніми: Батьківщина - родина; Іменники антоніми: початок-кінець; Іменник у речені може виступати як підмет, присудок, обставина, доповненням. Сподіваюсь, чимось до
чимось до
gbelihina
18.11.2022
Іме́нник — самостійна частина мови, що має значення предметності, вираженої у формах роду, числа і відмінка, відповідає на питання хто? або що? Іменники змінюються за: ⇒ Числами: - однина: тварина, завод; - множина: тварини, заводи. ⇒ Відмінками: Н. тварина тварини Р. тварини тварин Д. тварині тваринам З. тварину тварин О. твариною тваринами М. на тварині на тваринах Кл. тварино тварини синоніми; чоловік – чоловік, друг – товариш, вітчизна – батьківщина. антоніми; війна - мир, ранок - вечір,день-ніч
Підметом (Корова (хто?) Пасеться на лугу)2) присудок (Я роблю (що?) Домашнє завдання)3) Обставиною (Я сьогодні ночую (де?) У подруги)4) Доповненням. (Маша до мені (з чим?) Із завданням) Я роблю домашне завдання я -пiдмет роблю- присудок
2. Яскраво зеленіли змиті дощем хліба (О. Гончар) 3. Ще спить земля, укутана снігами (Д. Луценко) . 4. Стоїть налитий синню день (М. Паяієнко) . 5. Мені ще й досі сниться берег, залитий сонячним огнем (В. Сосюра) . 6. 3 золота зіткане сяєво ллється (М. Рильський) . 7. Сяйвом переповнені плоди мерехтять, палають, не згасають (Є. Гуцало). 8.Я розпитаю про листя, опале в осиннім саду. (І. Коваленко). 9.Край моря сонце золотить укриті лісом гори. (Н. Забіла). 10.Жовте листя, на вітрах розвіяне, поховала у снігах зима. (М. Луків).