1неповне речення з пропущеним підметом наведено в рядку а по садочку ходжу, кониченька воджу. б слухає пісню вечора на березі сивої річки . в нема кому і з ким заговорить. г шануй гніздо старого чорногуза. 2 прочитайте речення. даремно ходиш стежкою крутою, шукаючи загублених слідів. правильну харатеристику цього речення наведено в рядку а односкладне, повне б односкладне, неповне в двоскладне, повне г двоскладне, неповне 3 тире на місці пропущеного присудка можна поставити в реченні а поки сонце й вітер сперечались, небо і жоржина повінчались б через річеньку, через биструю подай рученьку, подай другу. в кілька днів підряд мело колючим снігом. г ще сіно пахне космосом віків, а космос океаном окаянним. 4 перебудуйте подані двоскладні речення на односкладні. 1. назбиравши ягід, я швидко повертаюся додому. 2. з будинку віє теплий спокій.

1) Неповне речення з пропущеним підметом наведено в рядку: 
    Б) Слухає пісню вечора на березі сивої річки .

2) Правильну харатеристику цього речення наведено в рядку 
(Даремно ходиш стежкою крутою, шукаючи загублених слідів.):
    А) односкладне, повне

3) Тире на місці пропущеного присудка можна поставити в реченні 
    Г. Ще сіно пахне космосом віків, а космос (–) океаном окаянним. 

4) Односкладні речення.
    1. Назбиравши ягід, швидко повертаюся додому.
    2. З будинку віє теплим спокоєм.  

Відповідь:

Минулий час – форма граматичної категорії часу дієслова, прямим значенням якої є вказівка на те, що дія або стан відбувалися (відбулися), виявлялися (виявилися) до моменту мовлення або ж завершилися в момент мовлення, напр.: “На двір отця Харитона наче набігла татарська орда, об’їла, обпила ще й вилаяла Онисю Степанівну” (І. Нечуй-Левицький). Зрідка формою минулого часу може передаватися майбутня дія: А тепер я пішов (- піду). Минулий час передається двома часовими формами: власне-минулим і давноминулим. Власне – минулий час виступає в Двох видових формах: доконаній і недоконаній. Минулий час доконаного виду залежно від детермінантів – прислівників і сполучень прислівникового типу – може передавати два значення: перфектне й аористичне. Якщо результат дії наявний тоді, коли про неї сповіщається, форми минулого часу доконаного виду означають і факт вчинення дії в минулому, й актуальність її результату в момент мовлення. Таке значення зветься перфектним. Найповніше воно виявляється тоді, коли дієслова у формі минулого часу доконаного виду виступають у реченні паралельно з дієсловами у формі теперішнього часу, напр.: “Пташки щебечуть, що чоловік аж сам себе не чує, зелені ліси ялинові позацвітали…” (Ю. Федькович); “Завечоріло вже, коня виводжу з стайні та сідлаю (Ю. Клен); “І лише одна Леся Українка сяє своєю натхненною поезією, немов дійшла до зеніту творчості, зависла в недосяжній височині, стоїть і розгортається і ллє своє благодійне проміння на зрошену тали ми снігами напровесні землю” (М. Вороний). Якщо форма минулого часу доконаного виду передає дію, що відбулася в будь-який проміжок часу до моменту мовлення, її значення називають аористичним, напр.: “Полюбила чорнобрива Козака дівчина. Полюбила — не спинила, Пішов та й загинув” (Т. Шевченко); “Олеся сіла на канапі й затулила носа напаханою хусточкою; її сестри переглядались, переморгувались…” (І. Нечуй-Левицький).

Формами минулого часу недоконаного виду передаються переважно аористичні дії, що відбувалися до моменту мовлення. В складносурядному реченні дієслова минулого часу недоконаного виду передають дії, які відбувалися паралельно, в одній часовій площині, напр.: “Минало літо, стигли грона, лягав у копи вже покіс, і Київ кликав в рідне лоно” (Ю. Клен). Якщо в цьому реченні замінити форми дієслів недоконаного виду на форми доконаного виду, то кожне наступне дієслово передаватиме пізніше виконану дію: минуло літо, вистигли грона, ліг у копи покіс, покликав Київ.

У формах давноминулого часу можуть виступати дієслова як доконаного, так і недоконаного виду, але переважають перші. Це пояснюється тим, що значення давноминулого (або ще передминулого) часу виникає при порівнянні часового перебігу двох дій у минулому: одна з них (власне – давноминула) передує іншій. Напр.: “І вже був рушив услід за прапорщиком та грузином, як раптом хтось шарпнув його за рукав” (А. Головко). Тому давноминулий час уживається переважно в складних реченнях: в одній його частині виступає форма давноминулого часу, в другій – минулого.

Пояснення:

1. Укажіть рядок, у якому подано лише форми одного слова

В – квітці, квітками, квіткою, квітки

2. Укажіть рядок, у якому подано лише спільнокореневі слова

А – навчити, неук, вивчити, вивчила

3. Укажіть речення, у якому вжито слово, утворене шляхом переходу з однієї частини мови в іншу

Б – Підсумкова педрада відбулася в учительській

4. Укажіть варіант, у якому правильно визначено б творення слова

Б – біленький ⇒ суфіксальний

5. Визначте рядок, у якому правильно утворені слова за до ськ- , -ств-

Б – козак – козацький, казах – казахський

6. Укажіть рядок, у якому в усіх словах при додаванні суфікса -ин (а) отримаємо -чч-

В – турецький ⇒ туреччина, донецький ⇒ донеччина

7. Виберіть рядок, у якому в усіх словах при додаванні суфікса -ськ- відбувається чергування приголосних

В – козак ⇒ козацький, юнак ⇒ юнацький

8. Визначте рядок, у якому всі складні слова записано правильно  

В – гіпермаркет, мініблок, мікроорганізми

9. Укажіть рядок, у якому всі слова з пів- написано правильно (за новим правописом)

В – пів яблука, пів острова, півострів

10. Від поданих словосполучень утворіть складноскорочені слова

Міська рада ⇒ міськрада; юний натураліст ⇒ юннат

11. Поєднайте слово з творення .

1 – переказ ⇒ Г– безафіксний

2 – черговий ⇒ Д – перехід з однієї частини мови в іншу (пояснення: черговий може виступати у ролі іменника, прикметника)

3 – розпитати ⇒ А – префіксальний

4 – задуманий ⇒ В – префіксально - суфіксальний