Напишіть невелике висловлення на основі одного з прислів'їв: "будь господарем своєму слову", "не кидай слова на вітер".

"Не кидай слова на вітер"
Слова на вітер кидати не варто хоча б тому, що через це життя людини в цілому стає менш комфортним.Якщо ти щось комусь  обіцяєш, а потім не виконуєш, таким  чином ти показуєш цій людині, що світ навколо неї - брехливий.Відповідно, вона і сама почне брехати, і цей ланцюжок таким чином продовжиться.Немає нічого дивного, що рано чи пізно все це повернеться до тебе бумерангом - в результаті і тебе самого хтось обдурить.Я закликаю всіх людей не кидати слів на вітер.Можливість вчитися дотримуватися свого слова і виконувати його закладається в людині вже з юності.

составить схемы.

1. только сверчок стрекочет во ржи, шелестит сухой колос и иногда запидпальомкае перепелка. 2. как-то обернулась харитя назад, чтобы положить нажать горстку, посмотрела вокруг - и страх обнял ее. 3. босые ножки ступали по утоптанной тропе, над головой, между колосками, синело небо, а с обеих сторон, как стены, стоял рожь и шелестели усатым колосьями. 4. харитя услышала, что ее маленькое сердце заболело, как кто сдавил его в руке; слезы задрожали на ее длинных ресницах. 5. в прошлом году харитя была еще маленькая, маленькими ручонками она не могла удержать серпа, а теперь уже выросла, набралась силы, и руки увеличились. 6. елка задрожала снизу верхушки, как испугалась неожиданного бедствия, и несколько зеленых хвои упало на снег. 7. здоровые корявые дубы грозно стояли в снежных сугробах; им было все равно, что дул холодный ветер

Объяснение:

Мені дуже подобається байка Г. Сковороди "Голова і Тулуб". У ній письменник порівнює людей, які вихваляються зовнішнім, та тих, хто збагнув неоціненність та важливість внутрішнього світу людини. Пихатий Тулуб вихваляється перед Головою своєю одежею, своїми розмірами і своїм нібито важливим значенням, тоді як Голова розуміє (на те вона й голова!), що одяг та пиха не роблять людину людиною. Як казали давні римляни, борода не створює філософа. Тобто зовнішні риси не варто ставити вище за внутрішні, духовні. Цікавою видалась мені і байка "Жайворонки", схожа за проблематикою. Досвідчений Жайворонок каже: "Не той орел, хто літає, а той, хто легко сідає..." Про значення титулів (точніше майже повну відсутність того значення) розповідає нам байка "Олениця та Кабан", у якій Кабан став бароном, проте залишився "свинею" — як в прямому, так і в переносному значенні... Прекрасну філософську ідею сродної праці Г. Сковорода висловив і у байці "Бджола та Шершень"

До появи байок Г. Сковороди в тогочасній українській літературі байки існували лише як елемент інших великих творів. Григорій Сковорода створив настільки яскраві приклади цього жанру, що їх самобутність не викликала жодного сумніву! У своїх байках Сковорода алегорично висловлює основні ідеї своєї філософії: ідею сродної праці, необхідність цінувати духовне вище за матеріальне, ідею самопізнання та духовного вдосконалення людини, роздуми над проблемами виховання та самої сутності людського життя. Це такі важливі питання! Як же філософ зміг втілити їх в такому, на перший погляд, розважальному жанрі, як байка? Насамперед він майстерно добирав сюжети для своїх байок. В образах тварин, птахів, рослин ми одразу ж впізнаємо певні риси людської вдачі, певні типи людей. Тому читач отримує одразу "два в одному": і цікавий сюжет, і повчальний зміст. Для досягнення більшого виховного ефекту Г. Сковорода ділить байку на дві частини: в одній він викладає сюжет, у другій — мораль до цього сюжету, пояснення та підтвердження тих думок, що вже самі на в уважного читача. Повчальну частину сам письменник назвав "сила". І дійсно, байки Сковороди мають надзвичайну силу: силу очищувати людей, змінювати на краще їхні душі, виправляти їхні життєві принципи...