Скласти дiалог на тему найкраща пора року осiнь

    скласти дiалог на тему "найкраща пора року - осiнь" пропоную так: - привіт, галю. ти виглядаєш невеселою. чи все в тебе добре? - привіт, маріє. зараз літо, а я дуже погано переношу спеку. - я тебе розумію. а яка пора року для тебе є найкращою? - мені найбільше подобається осінь. мені здається, що прогулянки у цей час є найкомфортнішими. - а в які в чарівні шати вбирається осінь! - так, восени прогулянки природою - сама насолода. - звичайно. і не треба так сильно вдягатись, як взимку, або мучитися від спеки, як влітку. - до того ж, восени вулицями літає якась особлива атмосфера. - листя під ногами, його аромат, віддзеркалення вулиць у калюжах - все це робить осінь дуже романтичною. - а ще осінь - це час прощання з природою. - чому ти так вважаєш? - вона скидає з себе все, а на зиму, наче ведмежатко, впадає у сплячку. з приходом весни все повертається. - можливо ти права. дякую тобі за цікаву розмову. чекатимемо на осінь. - і тобі дякую. мені час йти. бувай!

Тема: сполучники є сполучники сурядності та підрядності. в свою чергу сполучники сурядності діляться на *єднальні ( і, та , іі аніі ) *протиставні (а, але, проте, зате) *розділові (або, чи, хоч, , ) сполучникі підрядності поділяються на: *часові (коли, як, доки, перед тим як) *причинові (бо, тому що, через те що) *мети (щоб, для того щоб, аби) *умовні (як, якщо, якби, коли б) *допустові (хоч, дарма що, хай) *порівняльні (як, наче, неначе, мов, мовби) *з"ясувальні (що, щоб, як) *наслідкові (так що) зате (але) - взимку холодно, зате(але) комарі не кусають.(спол) за те сварилась на миколу мати, що той шкоди наробив.(однозвучні слова) я теж (також) дотримуюсь такої думки.(сполучник) він говорив те ж, що й інші свідки.(однозвучні слова) якби ви знали, паничі! (сполучник) як би там не було, але він все одно виконав д/з.(однозвучні слова) марічка чекала подругу, щоб разом піти гуляти. (сполучник) що б він не робив - все у нього виходило( однозвучні слова)

дніпро  — типова рівнинна річка з повільною й спокійною течією. має звивисте річище, утворює рукави, багато перекатів, островів, проток, мілин. ширина долини річки  — до 18  км. ширина заплави  — до 12  км. площа дельти  — 350  км². живлення змішане: снігове, дощове й підземне. близько 80% річного стоку дніпра формується у верхній частині басейну, де випадає багато опадів, а випаровування мале[1]. водний режим річки визначається добре вираженою весняною повінню, низькою літньою меженню з періодичними літніми паводками, регулярним осіннім підняттям рівня води та зимовою меженню[1].

назва дніпро є скіфською за походженням. скіфське данапр перекладається як «глибока ріка» (дан  — ріка + апр  — глибокий)[6].