Скласти і записати розповідь я у бібліотеці з прислівниками тихо уважно цікаво затишно

Я ходжу до бібліотеки там затишно.Там потрібно поводити себе тихо.Там цікаво,я уважно читаю книжки.

У нашій школі бібліотека — одне з найцікавіших місць. Вчителі й учні часто заходять туди упродовж дня. І не тільки взяти потрібну книжку, а й просто поспілкуватися. Поруч зі стелажами з книгами і газетами стоять столики, за якими ми на перервах і після уроків відпочиваємо, ділимося новинами. Дехто тут уважно готується до уроків, бо тут дуже тихо.

Щодо мене, то я часто відвідую бібліотеку, бо люблю читати. Цим я завдячую нашій бібліотекарці Оксані Іванівні. Це чуйна, дбайлива жінка. Саме вона створила цей затишний куточок. Вона любить нас, постійно розказує цікаві та повчальні історії, розповідає про різноманітні книжки. Оксана Іванівна вчить нас правильно читати і розуміти книжку. 

Часто додому я беру почитати якийсь пригодницький роман або історичну повість. Нерідко читаю українську і зарубіжну класику. Читаю і намагаюся зрозуміти глибинну ідею твору, як вчить мене Оксана Іванівна. Ніколи не жалкую за втраченим над бібліотечною книжкою часом. 
Як добре, що в нас є така затишна бібліотека, і що в ній працює така добра і щира жінка! 

У долині село лежить,
понад селом туман дрижить...

Та тумани хитаються,
понад селом згущаються, 
розляглися по полях,
щоб затьмити людям шлях. (І. Франко)

Реве та стогне Дніпр широкий,
Сердитий вітер завива,
 Додолу верби гне високі,
Горами хвилю підійма.

Вітер з гаєм розмовляє,
Шепче з осокою;
Пливе човен по Дунаю
Один за водою.

Поплив човен в синє море,
А воно заграло,
Погралися гори-хвилі - 
І скіпок не стало.          (Т.Шевченко)

Іде весна, іде ясна,
Мов квітка розвилася,
І спогад нам несе вона 
Про віщого Тараса     (Леся Храплива)

У долині село лежить,
понад селом туман дрижить...

Та тумани хитаються,
понад селом згущаються, 
розляглися по полях,
щоб затьмити людям шлях. (І. Франко)

Реве та стогне Дніпр широкий,
Сердитий вітер завива,
 Додолу верби гне високі,
Горами хвилю підійма.

Вітер з гаєм розмовляє,
Шепче з осокою;
Пливе човен по Дунаю
Один за водою.

Поплив човен в синє море,
А воно заграло,
Погралися гори-хвилі - 
І скіпок не стало.          (Т.Шевченко)

Іде весна, іде ясна,
Мов квітка розвилася,
І спогад нам несе вона 
Про віщого Тараса     (Леся Храплива)