М'який знак у числівниках
М'який знак пишеться:
1. У кінці числівників п'ять, шість, дев'ять, десять, від одинадцяти до двадцяти та в числівнику тридцять.
2. У непрямих відмінках після літери, що позначає м'який приголосний, перед о та закінченням -ма: трьох, двадцятьох; трьома, двадцятьма.
3. У називному відмінку числівників від п'ятдесяти до вісімдесяти та від п'ятисот до дев'ятисот м'який знак не пишеться ні в середині, ні в кінці слова: п'ятдесят, вісімдесят.
4. У непрямих відмінках числівників, що позначають сотні, м'який знак вживається у їхній першій частині: трьохсот, трьомстам, трьомастами.
Объяснение:
Числа від п'яти до десяти закінчуються м'яким знаком завжди. Крім того, він використовується в кінці кожного числа, що закінчується на «дцять».
Якщо вимовити інші числівники, то відразу стане зрозуміло, що у них в кінці дана літера не використовується. Нерідко при написанні робляться помилки в плані написання «ь». Наприклад, п'ятнадцять тисяч. Правильно слово пишеться без м'якого знака, так як в кінці стоїть шипящая буква і пом'якшувати її не потрібно.
кщо числівник складне, то у нього м'який знак може бути використаний в середині, приміром, сімсот, вісімсот, дев'ятсот.
Якщо числівник вказує на порядковий номер, то в ньому також може вживатися в середині м'який знак — сьомий. До збірним це правило також застосовується, наприклад, восьмеро.
Іноді саме числівник у початковій формі пишеться без м'якого знака, але при відмінюванні раптом він з'являється. Це відноситься до кількісних числівників — чотири-чотирма.
Нерідко діти плутаються в правилах написання і пишуть м'які знаки у числівників. Щоб такого не було, то слід запам'ятати правило, що в таких слів м'який знак може бути тільки в кінці і не у всіх.
Ще часто м'який знак пропускається. Наприклад, замість «сімдесят» пишуть «сімдесят». Перевірити правильність написання слова можна, якщо поділити його. У нашому випадку вийде «сім-сот».
Падає падає лисття.
Падає лисття пожовкле на твою голову, на руки. В (прозорому блакитному
(ніжному холодному сонячному повітрі,(жовто-золоті сльози жалю за
минулим. Падають. (не)чутні і тануть, як завм.ираючий ле.беди(н,ий
сміх ,лоскотною тихою тугою радісного (небутт.я.
Оповитий (розмаїто)-жовтим с...рпанком осіні садок задумли.во конав.
Ш...мрали верхів'я де.рев тобі про оста(нн)є. Молитовним
(піснею похороном линули з хати звуки сопілки, на котрій тужила Інн)а за
вікном. Тужила за ве.сною. А за осінн)ю?
Осін.ь, то вогне.вий птах, що майнувши (злото-пломінн)им кри.лом
,с)конає спопеліє (дощенту. Шале(ний танок (різнобарвної смерті, що
ниже в бурштинове намисто гаї і садки. Ти полюбив осінь.
Покохав осінь і (зненави.дів ве.сну. Іде весна, як вагітна
(молодиця) міщанка в зеленому одязі, без жодного смаку. Поважна і не чепурна задоволена родит... родить. і їсть-їсть. Так (беззупинн)о. Ти
покохав осінн)ю красу, і коли пожовкло лисття, забував про ве.сну. Коли
пожовкне лисття.
Прийняв свою улюблену позу тінн)ю розіслався на солом'яній канапі
бе(зсило кинув руки на поручч)я, заплющив очі. (Ні про) (що) (не)думав.
Объяснение: скорше всього так)
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Іть скласти текст-діалог на тему розмова з другом будь ласка
-привіт, василю! -привіт, сашко! - як твої справи? -добре, а твої як? -також добре.-чим займаєшся? -роблю є завдання.-а чого ти зараз робиш ? пішли на вулицю! погуляємо! -ні! я хочу зараз зробити усе, а вже потім бути свободним і займатися своїми ділами. ось тоді підемо і погуляємо! -добре! як-но закінчиш робити д/з, подзвониш мені? -так.-ну все, бувай! -бувай.