Підійшов у/притул, раз/по/раз гукав, по/перше, узяв до/відома, попід/тинню, на/сам/перед, один/по/одному, накинув на/опашки, кінець/кінцем, будь/що/будь, повік/віків, росте в/глиб, виходили по/одинці, одним/один, день/у/день сох, рушив у/чвал, рано/вранці, всього/на/всього, бачив уві/сні, по/дружньому повір, з/ранку/до/вечора, по/новому йде праця, хоч/не/хоч, вивчив на/пам’ять, врешті/решт, чим/скоріш, на/око помнож, сам/на/сам. ключ.з останніх букв останніх слів має скластися вислів давньоримського філософа сенеки.

У притул, раз по раз, по-перше, узяв до відома, попідтинню, насамперед, один по одному, накинув наопашки, кінець кінцем, будь-що-будь, повік-віків, росте вглиб, поодинці, одним один, день у день, у чвал, рано-вранці, всього-навсього, бачив увісні, по-ружньому, зранку до вечора, по- новому, хоч-не -хоч, напамять, врешті-решт, чимскоріш, наоко, сам-на-сам,

Скласти листа до близької людини із звертаннями та вставними словами пропоную так:

Бабусю, пише тобі твоя улюблена онука Ганнуся. Як ти себе почуваєш? Як справи? Як там мій дідусь? Бабуню, щиро вірю, що у вас все чудово. Сподіваюсь, ми скоро побачимось. Певна річ, я б із задоволенням залишилась у вас погостювати на літо.

Бабусю, я закінчила рік відмінницею. Нарешті, я вільна від навчання. Тепер я мрію лише про подорожі та побаченні із близькими людьми. Бабуню, передавай привіт діду та сусіду Іллі. Чекаємо на зустріч!

З любов'ю,

Ганнуся.

Звертання: бабусю, бабуню.

Вставні слова: сподіваюсь, певна річ, нарешті.

Маршрутне таксі неквапливо рухалося вуличками міста, Юрій дивився у вікно й насолоджувався музикою радіо, злегкавідбиваючи ритм пальцями. За кермом, досвідчений водій, машин на дорогах небагато. Світлофор, зелене світло, водій поволі рушає. Прямо на них, на шаленій швидкості, мчить "Ленд Ровер", мабуть, він хоче проскочити. Усе відбувається дуже швидко, потім події розтягаються ніби при сповільненому режимі перегляду кінострічки. Водій маршрутки повертає праворуч, тисне на гальма, він з усіх сил намагається уникнути зіткнення.