Підкреслити члени речення і надписати частини мови то індія, міркував я, -символічна країна

То(вказівний займенник) Індія(іменник, підмет) , міркував(дієслово, присудок) я(займенник особовий, підмет), символічна(прикметник, означення) країна(іменник, присудок)

Сонце на небі вже не світить. Зірки вночі над нашим селом більше не всміхаються...Пташки припинили співати свої чудові пісні...

Хата сусідська більше не усміхається нашому будинку. І взагалі, більше не всміхається жоден будинок у селі.

Ручка не залазить у пенал. А пенал зовсім не хоче до портфелю. Портфельне стає на своє місце під столиком.

Усе пішло не так.

Коли бідному Бобочелу вже цей світ не милий, на його плечі лягає рука дівчини.Вона йому тихо-:тиховоритьб:

--Чому ви посварилися?

--Та з ким?

--Не зна. Просто бачу, що з кимось посварилися.

--Як це ти бачиш?

--На носі твоєму написано.

Бабочел дуже тяжко зітхає та починає розповідати все як є.

Але коли поничає казати розуміє, що воно все не так і страшно.

Він не встиг доказати, як ручка поклалася у пенал, а пенал у портфель поклався, портфель став на своє місце.

Хатинки у селі почали всміхатися, на нічному небі засіяли зорі, сонце стало гріти землю...

Як тільки вийдешь-нова гра починається, а все, що було-спливло.

От що значить сестра...

"Сніг! Сніг! Сніг!"- закричали снігурі, що тільки-но повернулись із півночі.  

"Він синій, синій, синій", - у захопленні цвірінькнули швидкокрилі синички.

"Він голубий, голубий", - заперечили поважні голуби.

"І на горі, на горі, на горі", - відповіли веселі хлопчики-горобчики.

"Як сорочка, сорочка", - засокотіли сороки-білобоки.

Це насправді був сніг. Лапатий. Йшов без упину. І годину, і другу... Вже все  біле. Посвітлішало навколо. По снігових грудках повільно ступає місяць грудень. Натомість увесь сад покрився травневою білизною. Йде сніг, обнімаючи білий світ білими крилами.