Написати твір розповідного характеру про виконання улюбленої справи у ходожньому стилі.

Кожна людина поділяє свій час на буденність та відпочинок. Та найкраще відпочивати з користю, адже у світі є стільки цікавого та дивовижного, що кожний може знайти собі щось по духу. Захоплення – це те, що нам подобається робити, те, що викликає у нас інтерес.

Моїм улюбленим заняттям є читання книжок. Кожен протягом життя не один раз звертається до них, звертається за знаннями, за порадою. Адже книга – це помічник, порадник, вірний друг, провідник у світ фантазій та мрій. Вона допомагає мені пізнати себе та навколишній світ, зорієнтуватися у житті, вказує на вихід із складного становища та занурює мене у найпотаємніші куточки душі.

Щасливий той, хто дружить з нею, і немає, на мою думку, більш нещасного, ніж той, хто не любить читати. Адже читання книжки — це не просто отримання будь-якої інформації, це занурення у світ фантазій величезної кількості різноманітних і дуже талановитих авторів. А може, і не фантазій, а справжнісіньких переживань, реальних подорожей і багато чого іншого.

Зараз багато хто вважає, що краще подивитися фільм аніж провести свій вечір у компанії цікавої книги. Але це не так. Читаючи, ми не тільки уявляємо собі героїв, а й відчуваємо по відношенню до них певні емоції. Книгу можна читати багато разів і, дивуючись, весь час знаходити щось нове. А от фільми, зняті за книгами, найчастіше дивляться один єдиний раз, приймаючи і оцінюючи роботу знімальної команди і порівнюючи з оригіналом — книгою.

Книга — джерело знань! Як багато цікавого і неймовірного можна дізнатися з книг: про любов, щастя, далекі країни. А енциклопедії та словники дадуть відповідь на будь-які, навіть найскладніші запитання.

Книга — прекрасний б проведення дозвілля. З нею кожен мій день стає цікавішим, бо я можу поринути у минуле та уявити майбутнє.

Я люблю читати книжки.

Роки йдуть, часи минають. Оглянімося навколо і подумаємо. Мені здається, що зараз ми приділяємо занадто багато уваги речам. Більш, ніж вони на те заслуговують. Де в кого вони стали майже метою життя. Чому це так?Звичайно, кожному хочеться мати красивий одяг, елегантне взуття, чудову косметику. 1 цілком природно, що людина прагне гарно одягтися і взагалі чудово виглядати. Але... Існує одне "але" — речі ніколи не повинні посідати чільне місце в нашому житті, тому що у людини є найцінніший скарб — її душа. Я вважаю, що головне у кожного — це його внутрішній світ, його інтереси, знання, вміння. Але ще й ставлення до людей, до навчання, до роботи, а також заслуги самої людини, її самооцінка і самоаналіз.Одна моя знайома весь час скаржиться, що в неї немає справжніх друзів. Все в неї є: і магнітофон, і косметика, і різні цікаві дрібнички. І дарує досить часто вона їх своїм знайомим. А ось друзів нема, і на душі у неї погано. Я думаю: а що вона зробила, щоб придбати друзів? Чим вона цікава? Що вміє сама? Мабуть, нічого. їй не слід думати, що людину можна зробити другом, давши їй поносити модну річ чи щось подарувавши. Друзів треба завойовувати. Не дивитись на людей з презирством. Не поводитись із ними нахабно. Не ставити себе вище за інших. Бути привітним і лагідним, поважати людей, частіше усміхатися. Тому я порадила знайомій дівчині проаналізувати свою поведінку і попрацювати над собою. Треба бути цікавою людиною. Для цього — більше читати, відвідувати різні гуртки, мати якесь хобі. І тоді, я сподіваюсь, моя знайома знайде собі справжнього друга.Отже, я бажаю всім людям душевного багатства. Я хочу, щоб люди робили побільше добрих справ, а не були подібні до горезвісного гоголівського героя Плюшкіна — персонажа "Мертвих душ".

Роки йдуть, часи минають. Огляньмося навколо і подумаємо. Мені здається, що зараз ми приділяємо занадто багато уваги речам. Більш, ніж вони на те заслуговують. Де в кого вони стали майже метою життя. Чому це так?

Звичайно, кожному хочеться мати красивий одяг, елегантне взуття, чудову косметику. 1 цілком природно, що людина прагне гарно одягтися і взагалі чудово виглядати. Але... Існує одне "але" — речі ніколи не повинні посідати чільне місце в нашому житті, тому що у людини є найцінніший скарб — її душа. Я вважаю, що головне у кожного — це його внутрішній світ, його інтереси, знання, вміння. Але ще й ставлення до людей, до навчання, до роботи, а також заслуги самої людини, її самооцінка і самоаналіз.

Одна моя знайома весь час скаржиться, що в неї немає справжніх друзів. Все в неї є: і магнітофон, і косметика, і різні цікаві дрібнички. І дарує досить часто вона їх своїм знайомим. А ось друзів нема, і на душі у неї погано. Я думаю: а що вона зробила, щоб придбати друзів? Чим вона цікава? Що вміє сама? Мабуть, нічого. їй не слід думати, що людину можна зробити другом, давши їй поносити модну річ чи щось подарувавши. Друзів треба завойовувати. Не дивитись на людей з презирством. Не поводитись із ними нахабно. Не ставити себе вище за інших. Бути привітним і лагідним, поважати людей, частіше усміхатися. Тому я порадила знайомій дівчині проаналізувати свою поведінку і попрацювати над собою. Треба бути цікавою людиною. Для цього — більше читати, відвідувати різні гуртки, мати якесь хобі. І тоді, я сподіваюсь, моя знайома знайде собі справжнього друга.

Отже, я бажаю всім людям душевного багатства. Я хочу, щоб люди робили побільше добрих справ, а не були подібні до горезвісного гоголівського героя Плюшкіна — персонажа "Мертвих душ".