3класс рассказать короче про город лондон

Місто її Величності. Столиця Великобританії. Місто багатьох доконаних і не доконаних надій.

Представляємо цікаві факти про Лондон.

У Лондоні величезна кількість великих і малих вулиць, які просто неможливо вивчити і запам’ятати навіть тим, хто тут живе постійно. Саме тому ви не побачите людей з порожніми руками. У кожного перехожого буде маленька книжка-атлас з вказівкою всіх вулиць і можливими шляхами, як до них дістатися.

Місто оснащене технічним прогресом всюди. Відео та фотокамери тут на кожному кроці. Тому кожен перехожий, в середньому, «посміхається і махає» в об’єктив до 50 разів на добу.

У Лондоні дуже зручні зупинки для автобусів. Крім того, що на кожній є розклад і маршрути, є місця для сидіння, ще й постійно бігає рядок, що сповіщає громадян про час, що залишився до прибуття наступного автобуса за розкладом.

До речі кажучи, такий підхід поширюється не тільки на денний час доби, але й на нічний. Тому гуляти після 12 тут цілком прийнятно.Лондон — це місце метро. Половина життя тут проходить під землею і до цього всі звикли. А от, коли організували екскаватор для спрощення життєдіяльності людей, замість захвату, отримали божевільний страх.

Такого не було ніде — щоб вийшовши з «біжучих сходів», людям давали заспокійливе у вигляді 50 г рому або коньяку.

Життя під землею постійно вдосконалюється. На сьогоднішній день є вже спецмашини, які пересуваються як роботи. Таке метро повністю автоматизовано і поки що, нарікань з боку мешканців міста не виникало.

Професія таксиста в Лондоні майже «недосяжна». Вся справа в тому, що навчання триває не кілька місяців, а кілька років (3 роки). Отримати позитивний результат дуже складно при здачі іспитів на знання всіх вулиць, околиць, селищ і т. д.

А ще в Лондоні дуже добре «бути вагітним» — їм можна все, навіть сходити по нужді в громадському місці. Ні штрафу, ні догани за таке вони не почують. Жінка адже вагітна.

 На мою думку, якщо вчитися доброму, то обов'язково творитимеш добро і погане на ум не прийде. По-перше, ти чітко будеш розмежовувати добро і зло. По-друге, якщо часто чути про добро, то і самому захочеться зробити щось добре.
  Народна мудрість каже, що все, що ми зробимо, чи добро, чи зло, повернеться до нас сторицею. Тож краще допомагати іншим, ніж робити їм якусь кривду. Я вважаю, що краще творити добро, не розраховуючи на подяку. Щаслива та людина, яка отримує задоволення від того, що робить добрі справи.
  Отже, якщо навчитися відрізняти добро від зла, усвідомити всі наслідки поганих вчинків, то зникне бажання зробити щось погане.

кщо людину виховувати в атмосфері добра, то добро залишиться у її душі на все життя. а якщо навпаки завжди кричати і проявляти зневагу, то самі знаєте... що бажаєте то і маєте. саме тому на мою думку, твердження "вчися доброму погане на ум не прийде" - правильне.      як доказ можу навести образ Чіпки із твору Панаса  Мирного "Хіба ревуть воли, як ясла повні". Чіпка зростав у зневазі своїх однолітків і односельчан.це послугувало мотивом до озлоблення і ненависті до оточення, що згодом вилилось в тяжкий злочин - вбивство цілої сім"ї.     ще прикладом даної думки є образ Докії з твору Бориса Грінченка "Каторжна". дівчинку з самого дитинства принижували і відштовхували від себе найближчі люди. ось вона перетворилась в злосовісну людину, що згодом вирішила підпалити будівлю через зраду.     отже, висновок за вами, читачі. поміркуйте над тим, щоб було якби ми вчилися поганому, а не навпаки...