Твір-міркування "найбільше мені подобається літо"

Я дуже люблю літню пору. Це доба канікул, і у мене багато вільного часу. Але я люблю літо не тільки за цю свободу. Літо - це чудова пора теплої погоди.

Влітку не потрібно кожного разу тепло вдягатися перед тим, як виходити на вулицю. Досить взути «шльопанці» - і вперед! Можна гуляти на свіжому повітрі цілий день і не боятися змерзнути.

Влітку взагалі відчуваєш себе вільно, тому що є багато можливостей провести вільний час. Можна лазити по деревах, грати в м'яча, кататися на роликах, на скейтборді, на велосипеді. І погода не зможе перешкодити, хіба що дощ піде. Але ж скоро земля все одно висохне, повернеться сонячна погода!

Літо - це єдина пора року, коли можна засмагати та купатися. А я дуже полюбляю це робити. Тому я обожнюю літо!

Ще літо добре тим, що на вулиці пізно сутеніє. Можна багато часу проводити на вулиці, не те, що взимку. А літні вечори такі світлі! У нашому місті під відкритим небом проводяться різні свята, концерти, ігри та гуляння під відкритим небом. Але навіть і без цього кожен літній вечір здається мені святом.

Влітку на деревах достигає багато смачних фруктів, і тому вони дешево коштують на ринку. Можна ними ласувати і ні в чому собі не відмовляти. Літо - щедра пора року. Природа влітку дарує людям свої плоди

Оригинал http://ycilka.net/tvir.php?id=588#ixzz4gyD7iosq

ответ:Основн словотворення в українській мові: перехід з однієї частини мови в іншу

Категорія Будова слова. Словотвір

Увага! Тренувальні тести

Запускаємо Youtube канал "Світу слова" - приєднуйся!

Є дві великі групи в, за до яких в українській мові утворюються слова: морфологічна і неморфологічна. Вище ми розглянули морфологічну групу в словотвору, до яких належать: префіксальний, суфіксальний, префіксально-суфіксальний, безафіксний, основоскладання, абревіація.

Неморфологічна група складається із морфологічно-синтаксичного, лексико—синтаксичного та лексико-семантичного в словотвору.

Найпоширенішим є морфологічно-синтаксичний б, який ще називають переходом однієї частини мови в іншу. Суть його досить слово не зазнає змін в написанні чи звучанн змінюється роль, яку воно відіграє в реченні, а також його значення. Наприклад, порівняймо два речення:

1. Український військовий корабель увійшов в гавань.

2. Кирило завжди мріяв стати військовим.

У в обох реченнях вживається слово «військовий», однак значення воно має різне. В першому випадку це прикметник, який є означенням до іменника «корабель». У другому випадку «військовий» - це іменник, що має значення - - особа, що служить у війську, в реченні слово – частина складеного присудка. Як бачимо «військовий» з прикметника перейшло в іменник і також змінилася його синтаксична роль. Саме тому цей б словотвору ще називають морфологічно-синтаксичним.

Объяснение:

Слово складвється з  основи і закінчення. В основу можуть входити, префікс, корінь, суфікс. Щоб визначити основу, потрібно слово провідміняти. Та частина слова, що змінюється-це закінчення. а перед ним все  -  основа.

Корінь -спільна частина споріднених слів, яка виражає їхнє основне (загальне, поняттєве) лексичне значення, основна, стрижнева морфема . Н-д: сад-садок, садочоккорінь сад. Щоб знайти корінь, треба добрати споріднені слова і подивитися, що в них однакове (яка частина слова).
 Нові слова утворюються за до префіксів , суфіксів, або зразу і префікса, і суфікса.

Роз, без завжди пишуться з буквою -з. (розводити, розказати, безпорадний)