. Усі слова є іменниками II відміни у варіантіА поні, поріг, вікно, деньБ мило, брат, курінь, плечеВ колесо, кімоно, вікно, деревог зайченя, волосся, Петро, садд Павлович, весілля, навчання, граблі​

  Не раз і не два можна було почути в школі та в дома, від батьків, від вчителів і від абсолютно сторонньої тітоньки:  "Гарно вчися  і досягнеш успіху в житті".  Але чи справді це так? 

 
  Для того щоб відповісти на дане запитання спочатку варто розібратися а тому, що таке успіх в житті. Хтось скаже, що успіх - це стати бізнесменом і багато заробляти, але не варто забувати, що власний бізнес є такою стресова робота. Інший скаже, що успіх  - це бути суперзіркою, наприклад, актором чи співачкою, але чи є це успіхом, адже завжди знайдеться хтось кращий, талановитіший. На мою думку, успіх в житті це не професія, яка звучить круто, успіх  - це коли ідеш на роботу із радістю, неважливо чи то прибиральником працюючи, чи продавцем або ж президентом.  Досягти успіхів в житті-  це просинатися із думкою, який же ти щасливий.    

   Як цього досягти? Я вважаю, що до в цьому саме навчання. Не те навчання,  яке пояснює, що таке синус і косинус, а те яке вчить спілкуватися з людьми.  Успішність в школі абсолютно не впливає на успішність в житті, але в то й же час, уміння спілкуватися, бажання пізнавати щось нове, саме це визначає, ким ми є і куди життєва стежина заведе нас далі.   

  Я переконана, що від балів в школі нічого не залежить, але не варто забувати, що саме школа вчить нас багатьом речами, таким як любити читати і аналізувати те, що прочитали, дивитися на здавалося б очевидні речі зі зовсім іншої сторони, врешті-решт саме школа вчить як поводитися в суспільстві, щоб не бути "білою вороною". Без школи, не вивчивши, що таке синус, а що є синтезом. Здавалося б, а навіщо про це знати?  На мою думку, не знаючи, що це таке не можливо зрозуміти,  чи потрібно це взагалі. Можливо для когось синус і косинуси абсолютно не цікаві речі й не стати цій людині математиком, але, з іншої сторони, для когось ці знання відкривають новий світ тригонометрії. Лише знаючи про певне явище, ми можемо зрозуміти потрібне воно для нас чи ні.  

  В цьому й полягає особливість навчання, чим більше ми знаємо, тим більший вибір стає перед нами, тим більше дверей відкривається для нас. Чим більше книжок буде прочитане, тим краще буде розуміння світу. Не існує ніякого гарного навчання, адже це не те що можна оцінити, існує  бажання пізнавати щось нове  і саме це є  шляхом до успіху в житті. 

Ча́йка — безпалубний плоскодонний човен запорізьких козаків XVI—XVII ст. у вигляді величезної видовбаної колоди, по бортах обшитої дошками. Довжина — близько 18 м, ширина й висота бортів — до 4 м. Ззовні бортів для збільшення остійності й плавучості кріпився пояс із очерету. Чайки мали поперечні переборки й лави, щоглу з вітрилом, 10-15 пар весел, носове і кормове керма, вміщували до 70 осіб. Озброєння — 4-6 фальконетів.Човен у вигляді величезної видовбаної колоди (з верби або липи), по бортах обшитої дошками. Довжина — 15.5 — 21,5 м, ширина й висота бортів — до 4 м.

Чайки не мали ні кіля, ні палуби. Головною частиною чайки був кіль-човник довжиною близько 15 метрів, видовбаний з липової або вербової колоди, розширений догори. Від нього розбудовували корпус, прибиваючи дошки цвяхами, розширюючи і його зі збільшенням висоти. Міцно спаяні дошки обтягували липовою корою і обливали смолою. Потім ззовні по обох боках прив'язували снопи очерету, які не дозволяли човну затонути навіть тоді, коли він наповнювався водою. Вони також охороняли екіпаж від куль.

За гетьманування Івана Мазепи на один козацький човен, окрім дерева, витрачалося 13 пудів заліза, 2 діжки смоли, 200 аршинів полотна, 20 сажнів линви, 3 пуди клоччя, 195 аршинів різних шнурів для підв'язування очерету. Доречно вказати, що на будівництво однієї турецької галери витрачалося 150 центнерів заліза, 168 центнерів мотузок і канатів на снасті.

Довжина чайок сягала 20 метрів, ширина — 4, осадка — 1,5 метра.

На борту очеретовий пояс, який захищав при обстрілі і від затоплення. На чайках було два стерна, спереду і ззаду, щоб не треба було повертати; була й щогла для вітрил, але козаки надавали перевагу веслам. З кожного боку чайки мали по 10 — 20 весел. Крім веслярів на човні могли розміститися 50 — 70 озброєних козаків та 2 — 6 фальконетів (гармати калібром 30 мм), порох, свинець, ядра, харчові продукти.

У будівництві чайок брали участь до 60-ти майстрів. На її спорудження йшло два тижні.