За яку працю треба більше поважати людину – за фізичну чи інтелектуальну?
Особисто для мене повага до тієї чи іншої людини не пов'язана з її фізичною чи інтелектуальною працею. Тобто я не можу сказати, що поважаю всіх людей за їх фізичну працю і автоматично не поважаю за інтелектуальну. Поважаю людей за їх чесність, щирість, мудрість, щедрість, здатність до самопожертви тощо. А ці якості можуть належати як тій людині, яка працює інтелектуально, так і тій, яка працює фізично.
Інша справа, що люди, які працюють фізично у нашій країні у переважній більшості не забезпечені фінансово на належному рівні, а особисто для мене це і є неповага до них. Фізична праця знецінена і на це хотілось би звернути увагу тих, хто знаходяться при владі.
Я поважаю хліборобів, шахтарів, слюсарів, столярів, вчителів, дизайнерів, системних адміністраторів – людей будь-якої професії, якщо вони професіонали у своїй справі, поліпшують життя людей результатами своєї праці, мають певні моральні якості, які, наприклад, не дозволяють брати хабарі на робочому місці. Такі люди, однозначно, заслуговують на повагу.
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Виконайте повний синтаксичний аналіз речення, поставте необхідні розділові знаки (підкресліть усі члени речення, охарактеризуйте та накресліть його схему коли б я був вітром буйним я б розгонив чорні хмари щоб від хмар не слались тіні щоб сміялось завжди сонце.
1(Коли б я був вітром буйним), 2[я б розгонив чорні хмари], 3(щоб від хмар не слались тіні), 4(щоб сміялось завжди сонце).
(Коли — ═), [— ═], (щоб ═ —), (щоб ═ —).
Речення складнопідрядне з паралельною (1 та 3, 4) та однорідною підрядністю (3 і 4), розповідне, стверджувальне;
1-е просте, підрядне умови, двоскладне, поширене, повне, неускладнене;
2-е просте, головне, двоскладне, поширене, повне, неускладнене;
3-е просте, підрядне мети, двоскладне, поширене, повне, неускладнене;
4-е просте, підрядне мети, двоскладне, поширене, повне, неускладнене.
Граматичні основи:
1) підмет: я (займ.);
присудок (складений дієсл.): був б[и] вітром (дієсл.-зв’язка + ім.);
2) підмет: я (займ.);
присудок (прост. дієсл.): розгонив б(и) (дієсл. умовн
3) підмет: тіні (ім.);
присудок (прост. дієсл.): не слались (дієсл.);
4) підмет: сонце (ім.);
присудок (прост. дієсл.): сміялось (дієсл.).
Другорядні члени речення:
- означення узгоджені: буйним, чорні – прикм.;
- додатки: хмари (прямий; ім.); від хмар (непрямий; ім. з прийм.),
- обставина часу: завжди (займ. присл.).