2. між словами треба вживати прийменник в у словосполученнях рядка: а сидіти (в, у) ямі, приїде (в, у) травні, приходив (в, у) четвер; б позичати (в, у) андрія, бачив (в, у) журналі, бігти (в, у) сад; в успіх (в, у) навчанні, стань (в, у) куток, візьми (в, у) портфелі; г вчитися (в, у) університеті, зайти (в, у) аптеку, жити (в, у) умані; д прочитала (в, у) журналі, базар (в, у) одесі, дивитися (в, у) вікно.

Правильна відповідь Г

У моєму віці слід мати взірець для наслідування. Це своєрідний компас, за яким можна спрямовувати свій життєвий шлях, здійснювати свій життєвий вибір. Я багато думав над цим, і нарешті знайшов ту людину, яку хотів би наслідувати. Григорій Савич Сковорода був не просто видатним науковцем, письменником, релігійним діячем. Кілька деся­тиліть XVIII століття я б хотів назвати “добою Григорія Сковороди”. До творів Григорія Савича належать численні байки, філософські роботи, підручники з етики тощо. Але най­головнішим, на мій погляд, твором цієї людини було, власне, її життя.З молодості й до останніх днів Сково­роду цікавила проблема щастя. Сам він формулював це питання приблизно так: як окрема людина може досягти свого власного щастя? Сковорода шукав вирішення цієї проблеми в царині моралі і релігії. Мені дуже подобаєть­ся те, що філософ шукав відповіді не в книжках і не поринаючи в безодню роздумів. Його життєвий шлях був сповнений зустрічей з людьми. Сковорода аж ніяк не вважав себе розумнішим за інших, і тому радо вступав у суперечки. Згадаємо: “У суперечці народжується істи­на”. Саме за це він отримав прізвисько “український Сократ”.Григорій Савич, вже будучи досвідченим ученим, чима­ло подорожував Україною і країнами Західної Європи. Усюди він умів знайти ті знання, яких, як йому здавалося, у нього замало. У мене викликає захоплення це вміння вчитися, вміння дивуватися світові. Сковорода бачив у людях притаманні їм вади, але завжди вважав людину створінням, гідним Божого задуму.Нинішній світ зробився дещо старшим.

-Добрий день, друже!
-Привіт, Сашко!
-Як твоï справи? Чим займаєшся?
-В мене все добре. Я відремонтував свій велосіпед і після обіду збираюсь до річки.
-Здорово! Ти ïдитимеш один чи з ким-небудь?
-Оце ж і телефоную до тебе, щоб запросити з собою. Ну як тобі?
-Я згоден, але треба спитати дозволу у батьків. І мені ще наказували купити у супермаркеті печиво.
-Добре, запитуй в батьків, а я почекаю на тебе.
- Ти встигнеш пообідати?
-Да, зараз мене вже кликають до столу.
-Як тільки звильнюся, я зателефоную до тебе.
- Бувай,чекатиму!
-До зустрічі!