Іть , будь ласка ) № 1. обидві частини відмінюються в усіх числівниках рядка а. шістсот, чотириста, вісімсот б. дев’яносто, двадцять, тринадцять в. триста, вісімдесят, шість г. одинадцять, сімдесят, двісті № 2. порушено граматичну форму на позначення часу в рядку а. п’ять хвилин до шостої, за дванадцять хвилин дев’ята б. чверть на третю, сьома година десять хвилин в. одинадцята година, за чверть десята г. вісім годин, четверта година

№ 1. Обидві частини відмінюються в усіх числівниках рядка:
         а) шістсот, чотириста, вісімсот

№ 2. Порушено граматичну форму на позначення часу в рядку:
         а) п’ять хвилин до шостої, за дванадцять хвилин дев’ята
             (правильно: за п’ять хвилин шоста)

Кожна епоха дає свої поняття про цінності. Для епохи середньовіччя характерне матеріальне збагачення, для епохи Відродження - духовне зростання, для епохи сорокових років XX століття - завоювання і загарбання. З цього прикладу можна багато сперечатись, можна наводити докази і свідчення, але одне є незмінним, те, що не вимагає доказів, твердження, що найбільше багатство — хліб. 
Коли хліба обмаль — його не може замінити ні золото, ні інші коштовності. Матеріальні блага нічого не варті, коли голодні їх виробники. 
Звернімося до історії: Радянський Союз у 1933 році продавав хліб за золото, коли Україна гинула від голодомору. Недаремно старі люди такі заощадливі, бо вони пережили це страхіття. Моя бабуся, даруючи мамі свою каблучку, застерігала: «Бережи, може колись за неї виміняєш шматок хліба». У роки Великої Вітчизняної моя бабуся ходила на село вимінювати продукти за речі. А у 1947 році, коли в місті відмінили хлібні картки, село вимирало від голоду. Божевільні від голоду люди здатні були на вбивство заради шматка хліба. 
Одного разу в музеї я бачив шматочок блокадного хліба, одноденну норму ленінградця. Я вжахнувся від побаченого, бо той сіро-коричиевий шматочок швидше нагадував землю, змішану з половою, ніж хліб. 
Пригадую фільм, побачений у дитинстві. Ішлося про дореволюційне село: господиня крає хліб, наділяє ним усю родину, а крихти змітає у долоню і їсть. Але були часи, коли хлібом не дорожили ні в місті, ні в селі. Тоді він був дешевим. Ним годували худобу, він лежав на смітниках. Це жахливо, коли хліб не шанують у місті, але ще більш жахливо, коли не шанують у селі. Мене дивує, як хлібороб може не цінувати хліб! Народна мудрість навчає нас: «Хліб — усьому голова», «Є хліб — буде й пісня». 1 дійсно, без хліба не буває смачною иайвишуканіша страва, а пісню заводить лише сита людина. 
Хліб — це геніальний витвір людини, у якого немає конкурентів. Хліб — це святиня. Не даремно хлібом і сіллю зустрічають бажаних гостей, хлібом-сіллю благословляють матері своїх дітей. І це не тому, що хліб і сіль — основні продукти, а тому що це уособлення рідної землі, символ праці і надії на майбутнє. Хліб — це міра совісті і людяності. 

Півень    = о - о =  6 букв, 5 звуків, 2 склади (пі-вень)
П - приголосна м`яка (пом`якшена буквою "і")
і - голосна
в -приголосна тверда
е - голосна 
н - приголосна м`яка (пом`якшена м`яким знаком)

Телятко - о = о - - о  7 букв, 7 звуків, 3 склади (те-лят-ко)
Т - приголосна тверда
е - голосна
л - приголосна м`яка (пом`якшена буквою "я")
а - голосна
т -приголосна тверда
к- приголосна тверда
о - голосна

Голосна буква "Я" у цьому слові позначає в данному випадку один звук "а".
Буква "Я" позначається в звуко-буквенному аналізі двома звуками "йа" якщо вона стоїть на початку слова або після голосного звука.