Составить маленький при маленький расказ про осень со словами жовтие листя , птахи видлитают, подув холодный витер , листя опало, похолодало , посохла трава . только на украинском

Давно улетели на юг щебетуньи-ласточки, а ещё раньше, как по команде, исчезли быстрые стрижи.

В осенние дни слышали ребята, как, прощаясь с милой родиной, курлыкали в небе пролетные журавли. С каким-то особым чувством долго смотрели им вслед, как будто журавли уносили с собой лето.

Тихо переговариваясь, пролетели на теплый юг гуси...

Готовятся к холодной зиме люди. Давно скосили рожь и пшеницу. Заготовили корма скоту. Снимают последние яблоки в садах. Выкопали картошку, свёклу, морковь и убирают их на зиму.

Готовятся и звери к зиме. Проворная белка накопила в дупле орехов, насушила отборных грибов. Маленькие мыши-полевки натаскали в норки зёрен, наготовили душистого мягкого сена.

Поздней осенью строит своё зимнее логово трудолюбивый еж. Целый ворох сухих листьев натаскал он под старый пень. Всю зиму спокойно будет спать под тёплым одеялом.

Всё реже, всё скупее греет осеннее солнышко.

Скоро, скоро начнутся первые морозы.

До самой весны застынет земля-матушка. Все от нее взяли всё, что она могла дать.

Відповідь:

На землі здавна були три духовно важливі місця. Це Ватикан у Римі, Мекка у країнах ісламу та Києво-Печерська лавра в Україні. Вона є найвагомішою пам’яткою історії культурного та духовного розвитку нашого народу в усі часи.  

Києво-Печерська лавра була заснована близько тисячі років тому. Заснували святиню два православні монахи, які вирішили відмовитися від спілкування із зовнішнім світом та вирили печери для того щоб, жити в них та молитися Богу. Згодом ці печери перетворилися на великий монастир. Назва "Печерська" походить від слова "печери", які були знайдені на цій території і в яких селилися перші монахи. Лавра - це почесну назву, що давалося дуже великим і значним монастирям.

Монастир ставав все могутнішим і мав велике значення у релігійному житті слов’янського народу. Згодом монахи почали будувати різні релігійні споруди, які перетворилися на комплекс із багатьма храмами. Архітектурний комплекс монастиря і сьогодні справляє грандіозне враження.  

Києво-Печерська лавра відіграла значну роль в об’єднанні східнослов’янських земель, будучи духовним, соціальним, культурним і просвітницьким центром користувалася заслуженою славою не тільки на Русі, а й Польщі, Вірменії, Візантії, Болгарії та інших країнах.

На території сучасної лаври знаходиться п’ять музеїв: музей історичних коштовностей – один із найпрогресивніших музеїв в Україні та світі; один з найбільших у країні художніх музеїв народного декоративного мистецтва; державна історична бібліотека; музей книги та друкарства та державний музей театрального, музичного та кіномистецтва.

Отже, Києво-Печерська лавра – одна з найбільш православних святинь України та світу. З 1990 року лавра входить до Списку світової спадщини ЮНЕСКО. Комплекс старовинних монастирів та музеїв приймає тисячі відвідувачів щороку. Тому нам потрібно берегти найдорожчий скарб українського народу.

Справжнім чарівником художнього слова можна назвати українського письменника Всеволода Нестайка. Сам він вважає, що побути дитиною йому завадила Велика Вітчизняна війна. Тому й став дитячим письменником, щоб у творах повертатися у дитинство, догратися, досміятися.
Повість "Тореадори з Васюківки" теж про гру, вигадку, фантазію. Романтика щоденних пригод так захопила двох друзів Івана Реня і Павла Завгороднього, що іноді вони втрачають відчуття межі між реальністю та уявним світом, створеним ними самими.
Вже з перших рядків повісті починаєш розуміти: доведеться сміятися. І сміятися багато та весело. Такий незвичайний колорит сільського дитинства зобразив письменник. Пригоди героїв повісті починаються змалку. Пискнув неправильно хлопчина власне ім'я. От і прозвали Явою на все життя. Але немає коли засмучуватися з цього приводу, бо виникає стільки справ, що не вистачає часу замислюватися над тим, як там тебе називають. Та ще й є друг Павлуша, який виручить і до що-небудь придумати.
Ява і Павлуша не просто вигадники. Це дві "бомби уповільненої дії", хоч у їх вчинках немає злого умислу, а тільки добрі наміри. Адже добру справу хотіли зробити хлопці, коли проводили першу лінію метро у Васюківці. Порятунок маленького песика Собакевича із занедбаної криниці взагалі можна назвати подвигом без будь-яких жартів: далеко не кожен спуститься на дно напівзруйнованого колодязя. Щоправда, енергія у хлопців б'є через край. Тому навіть добрі справи часто перетворюються на комічні ситуації, що викликають сміх.