Твір моральні принципи сучасної молоді, на 1.5 - 2 стр.і бажано не з інтернету скопіювати і кинути сюда)ваш власний твір.

Напевне кожен з нас замислювався над тим, що таке сучасність? якщо вірити словнику, то сучасність – це все те, що існує прямо зараз, тепер. виходить, що сучасна людина – це та, котра живе в даний відрізок часу. а сучасне суспільство – це громадський уклад, який в даний момент існує. значить, щоб бути сучасним, необхідно докладати максимум зусиль, щоб не відставати від такого стрімкого сучасного світу. в містах і селах нашої країни зараз працює безліч модних магазинів та бутиків, де можна одягнутися по останніх тенденціях моди. можна зробити «круту» стрижку чи татуювання, звичайно, якщо вистачає коштів. та чи станеш ти відразу сучасною людиною? чи стане кращим суспільство, в якому ти живеш від того, чим більше сережок буде у тебе в вухах? ми забули про смартфон, комп’ютер чи ноутбук. людина, котра має все це сучасна? звичайно, так. але виникає питання: чи тільки в зовнішньому вигляді потрібно проявляти оту сучасність? чи ми цим нашому суспільству? модно одягнена людина – це тільки один бік справи. так, вона є увагу оточуючих. але не менш важливим є вміння гарно розмовляти. саме вміння правильно вести розмову зразу покаже, з якою людиною ми маємо справу: з сучасною, розумною і такою, що знає собі ціну, чи з «пустоголовим нарцисом». неодмінним атрибутом сучасного суспільства є вихована людина. бути ввічливим, доречно відповідати на поставлені запитання, вміти правильно вести діалог – всі ці моральні явища в суспільстві неможливо десь купити чи замовити, навіть за дуже великі гроші. зрозуміло, що річ не в мобільному телефоні чи комп’ютері. важливо, щоб люди, маючи все це, не втратили здатності співпереживати іншим, не зачерствіли серцем. ми навчимося дружити і домагатись поставленої мети невпинною працею. тоді суспільство наше не виглядатиме на світовій арені «моральним страховиськом». позитивні якості були притаманні людям, котрі жили ще в хх і в хiх століттях. а хіба не є сучасними, створені старшим поколінням архітектурні, музичні, літературні шедеври? талант завжди сучасний. і порядність та доброта сучасні завжди. сучасна людина – це спосіб життя, стан душі, склад думок. сучасне суспільство – це суспільство, створене порядними і чесними людьми, котрі і визначають його (суспільства) моральні якості.

  у мене є хороша подруга. вона живе зовсім поруч.

    ми разом граємося у дворі, багато спілкуємось. нам цікаво удвох, уміємо веселитися. часто радимось як виконати є завдання. дружба особливо пізнається в біді. коли подруга   хвора, я обов'язково телефоную чи провідую її. виконати є завдання. розпові про шкільні новини.

    дружба не може існувати без добрих справ.

у мене є друг андрій. ми разом відвідуємо спортивну секцію.

    наші захоплення однакові, тому нам особливо цікаво разом. у вихідні дні я часто з ним тренуюся в нашому дворі. у школі ділюся з ним усілякими смаколиками. також іноді йому виконувати є завдання. провідую та телефоную, коли друг захворіє. розпові про новини в школі.

    наша дружба перевірена тривалим часом.  

Синтаксичні норми – це загальноприйняті правила побудови синтаксичних конструкцій, які вивчає синтаксис. основною одиницею синтаксису є речення як мінімальна комунікативна одиниця. за структурою речення поділяються на прості і складні (сполучникові та безсполучникові). для документів властивийрозповідний характер висловлювання. у них використовується прямийпорядок розміщення членів речення, при якому підмет стоїть перед присудком, узгоджене означення перед означуваним словом, неузгоджене після означуваного слова, додаток після слів, від яких залежить, обставина в різних місцях речення залежно від значення, способу вираження у діловому стилі допускається розташування присудка перед підметом у словах автора, які розривають пряму мову або стоять після неї, а також у реченнях, на початку яких є обставинні слова. тексти офіційно-ділового стилю містять прості речення, часто складні з підрядними з’ясувальними, означальними, мети, умови. прості й складні речення можуть ускладнюватися відокремленими, однорідними членами, вставними словами й виразами та ін. у реченнях вживаються пасивні структури з дієсловами на -ться, інфінітивні конструкції, наказові форми дієслів, безособові форми на -но, -то, словосполучення дієслівного типу, дієприкметникові, дієприслівникові звороти, пряма мова з метою посилання на прийняті закони, видані розпорядження, напр.: проект обговорюється, здійснити обмін, затверджено на засіданні, взяти на себе зобов’язання, зважаючи на відзначене, хочемо висловити думку; питання, розглянуте на зборах. 2. пунктуаційні норми (вживання розділових знаків). пунктуаційні норми – це встановлені правила вживання розділових знаків на письмі (крапки, знака питання, знака оклику, крапок, дужок, лапок, коми, крамки з комою, двокрапки, тире). крапка ставиться у кінці розповідного речення або спонукального, якщо воно без окличної інтонації, між пов’язаними частинами тексту і в інших випадках, напр.: конкуренція є важливою рушійною силою розвитку економічних систем, складовою частиною їх господарського механізму знак питання ставиться у кінці питального речення, в дужках у середині цитати або після неї для виявлення сумніву або критичного ставлення того, хто цитує, до наведеного матеріалу, напр.: як розвивається економіка україни на сучасному етапі? знак оклику ставиться у кінці окличного речення, після вигуків, звертань, слів так, ні, коли вони стоять на початку речення й вимовляються з виразною інтонацією; в дужках у середині цитати або після неї для вияву ставлення автора до наведеного ним матеріалу, напр.: провідні фірми країн-членів європейського союзу намагаються придбати найбільш життєво важливі та прибуткові галузі виробництва! крапки ставляться на позначення перерваності або недокінченості речення, пропуску в цитаті, а також коли цитата береться з середини речення або цитоване речення наводиться не до кінця, напр.: клієнти мають право відкривати свої розрахункові (поточні, валютні) рахунки в одному із самостійно вибраних ними банків. у дужки беруться підзаголовки, пояснення іншомовних та маловідомих слів; вставні слова, речення як зауваження до тексту; прізвище автора, що стоїть після цитати, наведеної з його творів, напр.: до оборотного капіталу належить частина постійного капіталу (сировина, матеріали, паливо, незавершене будівництво тощо) та змінний капітал, що авансується на купівлю робочої сили (есд, 159). у лапки беруться цитати, застарілі, незвичайні слова або вжиті вперше; індивідуальні назви заводів, фабрик, клубів, організацій, підприємств, наукових праць, літературних творів, газет, журналів, фільмів тощо, напр.: роялті – ліцензійна винагорода за право використання винаходів, “ноу-нау”, патентів, випуск книг у вигляді періодичних видань або поточних відрахувань.