Діалог на тему "чи легко бути дорослим? " будь !

Одного дня син підійшов до батька з запитанням:
- А тобі лего бути дорослим?
На що він відповів:
-Ні, синку, це не легко, бо коли ти будеш дорослим, тобі доведеться ходити на роботу, та обеспечувати свою сім'ю.
-Як ти тоді відпочиваеш?
- Ну... Наприклад зараз я відпочиваю, розмовляючи з тобою, синку.

    1. Разом: врозтіч, нарозхват, унизу, уночі, допізна, натроє, чимдуж, декуди, напролом, відтепер, якнайкраще, щодня, аніскільки, мимохідь, насамперед, потихеньку, безперестанку.
    2. Окремо: по можливості, під гору, як слід, на жаль, таким чином, сам на сам, до лиця, по черзі, до речі, з розгону, на миить, уві сні, до сьогодні, до вподоби, за що, на вибір, без черги, по суті, до речі, без відома.
    3. Дефіс: ледве-ледве, по-сусідськи, по-людському, по-латині, хоч-не-хоч, ось-ось, десь-то, хтозна-як.

Звертання: «Гей, нові Колумби й Магеллани», «Кораблі!..», «Україно!..», «Друзі!..».
Риторичні оклики:
«Напнемо вітрила наших мрій!»
«Кораблі! Шикуйтесь до походу!»
«Мрійництво! Жаго моя! Живи!»
«Відкривай духовні острови!»
«Нидіє на якорі душа!»
«Півень землю всю не розгребе!»
«Шкварити байдужість на вогні!»
Риторичні запитання:
«Хто сказав, що все уже відкрито?
Нащо ж ми народжені тоді?»
«Як нам помістити у корито
Наші сподівання молоді?»
Метафори: «кличуть … у мандри океани», «бухту … облизує прибій», «сподівання помістити», «нидіє… душа», «б’ються груди», «вітер… не остудить».
Епітети: «молоді сподівання», «рідний народ», «духовні острови», «вітри тужаві».
Тавтологія: «відкрито вже відкрите».