Діалог про осінь будь ласка швидко 30 б

- Привіт!
- Привіт!
- Чому, дивишся у вікно, що там такого цікавого?
- Я просто дивлюся на осінню природу, дуже вже я люблю цю пору року.
- Чим вона тобі так подобається?
- Ну ось дивись. Бачиш, там стоїть береза? Як на мене, це дуже гарно, коли береза вдягається в жовто-золотаве листя, немов в гарну сукню, що вкриває її білий стовбур, немов білі ноги якоїсь панянки.
- Це все, звісно, дуже гарно, а як же дощі? Калюжі?
- І що в цьому поганого? В дитинстві мені завжди подобалось в гумових чоботах бігати в них за друзями, було весело. Зараз в цьому теж можна знайти багато чого гарного.
- Наприклад?
- Ну он дивися, вночі був дощ і он та велика калюжа ще й досі не висохла, а жовті листочки з дерев, немов балерини, кружляють в причудовому таночку та падають в калюжу, і тоді вже перетворюються на маленьки кораблики у великому океані.
- Ну в тебе й порівняння, осінь, для мене, це пора, коли хочеться сумувати.
- Мені теж хочеться сумувати осінню, але сум цей якийсь добрий, він гріє душу і дарує надію на те, що скоро прийде літо.
Ну ось, тримай, якось дуже багато для діалогу получилося, але, сподіваюсь, до

Небо-це щось далеке,невимовно красиве,яке вабить своєю могутністю та величчю.Напевно кожен замислювався над питанням:"Якого кольору небо?"І всі люди відповідають по-різному.Для когось небо синє,для когось блакитне,а для когось воно біле.Скільки людей,стільки і думок.Ось і я собі задаю це питання.Для мене небо чисто синє,коли воно спокійне,темно синє,коли лютує та білесеньке у теплу погоду.
Отже,це питання є досить філософським,адже над ним можна думати годинами.До сьогодні ніхто не сказав якого кольору небо,що ще раз підтверджує мою думку.Мільйони людей-мільйони різних думок!

Незвичайне явище природи, з яким мені доводилося зустрічатися

Мені хочеться розповісти про мурашник і його дивних маленьких мешканцях – мурахах. Мурашник – це ціла держава із гніздами-будиночками, складами, вулицями й, напевно, палацовою площею. А мурахи – стан організоване співтовариство, у якому є королева, є крилаті молоді самки й самці, є безкрилі робочі мурахи. Вони увесь час у русі: кудись біжать, щось тягнуть – працюють, роблять запаси на зиму й для майбутнього потомства. Але, виявляється, працюють тільки робочі мурахи або навіть мураха-раба. А «рабами» вони стали тому, що великі й сильні мурахи розорили гнізда більше дрібних побратимів, вигнали хазяїв, а їхні яйця й личинки перетягнули у свій мурашник, виростили з них зрілих мурах і змусили служити собі. У світі існують тисячі різних видів мурах

И в кожного виду свої звичаї, своя організація мурашиного співтовариства