Как читать правильно это стихотворение ? поранена душа, немов підбитий птах, або вмирає мовчки, або кричить з відчаю. буває, що її переповняє страх. а інша злістю ближніх відганяє. але, я знаю, в кожній, в глибині, десь теплиться малесенька надія, що все пройде, минуться чорні дні. й пройдуть холодні стужі-буревії. колись і я не знала, що робить: то мовчки плакала, то злобно проклинала, й було таке, що я могла убить, бо вже за ніж із відчаю хваталась. душа ж хотіла чистого, святого. її ж в багно старалися втоптать- то сили сатани підступного і злого хотіли задушить, убить, зламать усі надії на усе найкраще, щоб у житті я не могла пізнать любові, що дарує нам всевишній, відкуплення гріхів і божу благодать. але за мене увесь час молилась моя матуся рідна, дорога і щастя в господа мені просила, щоб він мене завжди оберігав. вона свої надії лиш на бога могла покласти і почув господь її молитви. й стали на дорогу удвох із сином, по якій христос колись пройшов і нам велів тим шляхом іти, щоб мир і спокій вічний мать, до пекла не завів щоб нас диявол, щоб все підступне зло могли здолать!

Я б читала з спокійною інтонацією, але з підвищеним голосом і  якимось жалем і відразою одночасно

Здоров’я — це безцінне багатство людини, від якого залежить вся її життєдіяльність. Ніякі досягнуті цілі в житті не приносять повного щастя, якщо немає здоров’я. Тому дуже важливо вести здоровий б життя, не дивлячись скільки людині років.

Здоровий б життя — це, перш за все, дотримання балансу між активним рухом і відпочинком. Що стосується харчування, це виключення харчового сміття з раціону, до якого належать фаст-фуд, солодкі газовані напої, чіпси тощо. А також повна заборона на куріння, алкоголь і наркотики.

Що конкретно мається на увазі під здоровим харчуванням? Це, по-перше, дотримання режиму харчування (сніданок, обід, полуденок і вечеря). По-друге, це коли на столі присутні продукти, що містять достатньо вуглеводів, білків і жирів, адже ці речовини необхідні для правильного функціонування організму. Слід віддавати перевагу фруктам, овочам, зелені, кисломолочним продуктам, м’ясу, рибі, сиру, горіхам.

Часто доводиться чути: «А в мене немає часу займатися спортом, у мене навчання, я втомлююся». Але, щоб тримати тіло в тонусі, досить приділяти тренуванням хоча б десять хвилин на день. Наприклад, займатися кожен день ранковою зарядкою. З людиною нічого не трапиться, якщо вранці вона встане з ліжка трохи раніше. Головне — почати, а не лінуватися. Пізніше це увійде в звичку.

Отже, на мою думку, здоровий б життя — це комплекс корисних навичок, які дозволяють людини жити довго й радісно.

Як чудово виглядає зимовий ліс і як гарно в ньому на прогулянці! Все навкруги біле, вкрите м’яким пухнастим снігом. На гілках могутніх дерев, особливо на широких лапах вічнозелених ялинок, уляглися невеликі купи снігу, схожі на справжні шапки. Всі дерева схилилися, напружені снігом. Коли така шапка падає з гілки, вона розпрямляється і ніби вистрілює, прагнучи до неба.
Небо блакитне і чисте, ніби сльоза. На сонці блищить сніг, переливаючись та граючи у сонячних променях скупого зимового сонця всіма барвами веселки – навіть болячи дивитись на цю розкіш природи.
Морозно. Сніг хрумає і вискрипує під ногами. І якщо взяти трохи снігу в руки та уважно його роздивитися, то можна побачити окремі сніжинки, які є найкращим витвором мистецтва найчудовішого майстра – самої природи. Ніби якийсь казковий ювелір майстерно вирізав ці ажурні крихітні зірочки.
Дерева в лісі скрізь вкриті не тільки снігом, але й інеєм та памороззю. У лісі зимовим днем тихо, здається, що всі сплять, вкриті білосніжною ковдрою. Звуки у морозному повітрі дуже швидко розносяться і лунають на далеку відстань. Тому чути, що сплять все ж таки не всі – ось ворона каркнула, ось і сорока застрекотіла, а ось подала голос ще якась зимова пташка. А зовсім поряд цвірінькає синичка. На прогулянку я взяв трохи хліба і борошна, тому ж насиплю його пташкам, бо в зимовий час їм приходиться дуже скрутно і находити собі їжу на землі, вкритій сніговим покривалом, зовсім важко.
Ні, точно, сплять в зимовому лісі не всі. Ось і чиїсь сліди на чистому снігу. Хто ж тут бігав? Скоріш усього, це заєць у своєму білому зимовому кожушку рятувався від зголоднілого сірого вовка або від рудої красуні – лисиці.
Сонце взимку ховається дуже рано, тому не треба баритися. Мені пора поспішати додому, бо на капелюшках ялинок рожевіє сніг, а білі стрункі берізки самі стають рожевими та золотавими. Ось спочатку блакитні, а потім фіолетові і сині тіні прокрадаються по снігу між мовчазних дерев. Небо починає червоніти на заході, а зі сходу стрімко іде темрява, яка за лічені хвилини нагонить подорожнього і вимусить його поспішати до своєї домівки. Вже можна побачити навіть тоненький серпок молодого місяця.
Вечоріє, становиться значно холодніше. А я повертаюсь додому, йдучи назад по своїх слідах, ще раз притоптуючи хрусткий сніг. І тільки-но я вийшов з лісу, обернувся, а ліс уже зовсім чорний на фоні синього снігового килима. На добраніч, тихий та привітливий зимовий ліс, вкритий прекрасним зимовим покривалом, ми ще побачимось!