Вправа. У поданому уривкові усно визначте повні й неповні, поширені й непоширені речення. Ніч коротка і чарівна. Стала у вербах, слухає луг. У правій руці повен місяць тримає, а лівою – ледь-ледь пшеницю погойдує. Струмочок щось розказує, як мале дитинча, що тиждень тому говорити навчилось. У полі безлюдно. Ой, н тиша в полі. Тиша… Тиша землі і невидимий щебіт пташок. Пшениця колишеться. Обрій укрила. За обрій і далі… (За А. М’ястківським

ответ: 1. повне, пошрене

2.неповне, поширене

3.неповне, поширене

4.повне, поширене

5.неповне, непоширене

6.неповне, поширене

7.повне, непоширенп

8.неповне, поширене

9.неповне, поширене

Объяснение:

Твір-роздум про мудрість

Коли дитина тільки починати освоювати та розуміти навколишній світ, вона все сприймає як нове, цікаве. Широко розплющеними та довірливими очима дивиться вона на яскраве сонце в блакиті, розпитує про те, що, як та навіщо. Дитина стоїть на порозі великих знань, що визначатимуть усе її життя. У цей період життя необхідно допомагати дитині правильно розуміти світ навколо. Та діти й самі часто проявлять неабияку мудрість – наприклад, вони вміють бачити сутність речей, вони щирі у почуттях та бажаннях

Молодість – швидкий, бурний вік, коли людина самостійно стикається з реальним життям. Вона усвідомлює різницю укладів життя минулого та сучасності. На її очах відбувається зміна часів, змінюється життя, людина сама є безпосереднім учасником того процесу. По-новому сприймаються минулі ідеї та події, інше ставлення викликають звичні речі. Тому суперечки між традиціями та новими ідеями неминучі, як неминучі й розчарування.

Молодість обурює якісь, на її думку, безпідставні конфлікти, за які було покладено багато життів. Покірність перед катастрофічними подіями не знаходять у неї розуміння, бо зараз, коли все вже позаду, здається, що можна було б знайти вихід. У такому віці мало кого можна назвати мудрим, бо молодь не хочу прислухатися до порад, хочу все зробити на свій лад. Та саме тоді в людині починає накопичуватися мудрість, що базується на власному досвіді, вона починає розуміти, що в чомусь її батьки та дідусі все ж були праві.

Прожиті літа дають мудрість та вміння спокійно розмірковувати про те, що сталося. Гарячі ідеї та нездійсненні мрії спочатку зважуються, підключається досвід та вміння дивитися наперед. Згадуються свої та чужі помилки, знаходяться засоби запобігти їм та виправити. Тому людина в літах вже не рветься в бій, але завжди готова дати пораду темпераментній молоді, аби та не повторювала минулих помилок та вчилася отримувати користь з власних. Її мудрість часто незрозуміла молодим людям, та вона розуміє їх, бо сама була такою.

Чи можна сказати, що тільки стара людина може бути мудрою? Я вважаю, що ні. Якщо людина вміє робити висновки з того, що з нею трапляється, вона вчиться жити. І з кожним таким уроком стає трохи мудрішою.

Насамперед грамотність людини доводить її розвиток та наявність розуму. я вважаю, що потрібно писати без помилок для того, щоб люди розуміли, що ти чогось вартий та не марнуєш свого життя просто так. грамотна людина завжди може висловити свою точку зору та відстояти її.
правила встановлені для того, аби було зрозуміліше, про що людина хоче повідомити у своєму листі, творі або повідомленні. адже набагато зручніше сприймати текст, коли написано з усіма потрібними розділовими знаками та без помилок.