Опис подій. , , ти в туалеті і в тебе понос" ( таке в школі задали)

Сходить в мед пункт и схитрожопить отпроситься домой (чувак странная у тя школа)

Объяснение:

Доброго ранку, Анно! Чи можеш ти сформулювати мені справжню ціннісь спілкування?

-Привіт! А чи має це сенс? Як би то ми

контакнували зараз, аби не мова? -Ось тут ти не зовсім маєш рацію! А як же мова жестів? Чи ти забула про інші засоби спілкування?

-Ох, а дійсно! Я й думати забула про це. - А дарма! Мова - це, звісно, важливо, - але то не єдиний засіб спілкування.

-Авжеж. Але яким би засобом

спілкування ми не користувалися, спілкування - це дуже важливо, адже так?

-Звісно! А знаєш чому?

-Мабуть, ми маємо взаємодіяти один з одним, ділитися своїми думками через

спілкування? -Так, то вірно!

-Тепер то мені зрозуміло.

- Що саме?

- Зрозуміло те, що справжня цінність

спілкування - невичерпанна. Треба цінити свою мову.

Объяснение:

Ой, у вишневому саду,

там соловейко щебетав.

Додому я просилася,

а ти мене все не пускав.

Додому я просилася,

а ти мене все не пускав.

Ти, милий мій, а я твоя,

зійшла вечірняя зоря

Проснеться матінка моя,

буде питать де була я.

Проснеться матінка моя,

буде питать де була я.

А ти їй дай такий отвіт,

яка чудова майська ніч.

Весна іде, красу несе,

а тій красі радіє все.

Весна іде, красу несе,

а тій красі радіє все.

Доню моя, не в тому річ,

де ти гуляла цілу ніч.

Чому розплетена коса,

а на очах брынить сльоза?

Чому розплетена коса,

а на очах брынить сльоза?

Коса моя розплетена

- її подружка розплела.

А на очах брынить сльоза,

бо з милим розлучилась я.

А на очах брынить сльоза,

бо з милим розлучилась я.

Мамо моя, ти вже стара,

а я щаслива й молода.

Я жити хочу, я люблю,

мамо, не лай дочку свою.

Я жити хочу, я люблю,

мамо, не лай дочку свою